Я колись серйозно займався вивченням епосу ГІЛЬГАМЕШ - сама найдавніша памятка в художній літературі, дякую за цікаві трактовки образів з стародавнього вавілонського епосу... А ви читали переклад цього епосу, який виконав Микола Гумільов...
Любонька, BlackArrow. Я вам пропоную тільки версію. Моя точка зору така: слово "вповзло" контамінується ( тобто осмислюється) з повільним рухом, проте наступне слово "ураз" осмислюється з миттєвим рухом, тому такее цікаве "протиріччя" семантичного звязку двох слів - як на мене ваш творчий вишук. Я думаю, що ви його не побажаєте виправити, адже він несе в собі саме авторський "ліричний шарм" і підкреслює протиріччя станів у коханні.
Шалено падали з небес. Насправді шаленіють від почуттів, від внутрішніх духовних проблем та екстазів, а падіння з небес - у прямому розумінні є зовнішній процес над тілом. Перше падіння - це великий страх. Однак , і тут можна залишити цей рядок без змін, адже читач - самостійно знайде переносне значення змісту такого рядка, і переносний зміст хоч і неочевидний, але має право існувати... бо так задумав автор... Слово автора завжди - первинне, а слово трактувальника - вторинне...
Вибачте. Я по суті змісту вашого цікавого вірша. Тут, вище вказали на деякі "кальки" авторського мислення, які передаються автором начебто з російської мови. Моя думка така. Збагачення твору іншомовними фонічними або ідеоматичними "кальками" не являється вадою твору, а навіть є окрасою авторського мислення. Андрій Стебелев сам частенько це використовує у своїх творах. Прямих фонічних і лексичних ідеом російської мови у вашому вірші одразу вичитати мені не вдається. Проте, звертаю вашу увагу на те, що якщо застосувати тотожне перетворення змісту із однією мови на іншу, то виникне потреба шукати фразеологічні відповідники, які не мають прямого перекладу, тобто являються ідеомами як української так і російської мов. Отже, саме за цим критерієм, я зараховую цей твір до української поезії...
Однак, у середині вашого вірша є такі семантичні звязки між словами, які я ще не зустрічав в українській мові, можливо саме ці рядки спричинили дискусію... Вповзло ураз в моє життя. Шалено падали з небес. Однак ви маєте право на власну творчість... я цього не заперечую...
Вітаю тебе Володимир, отакими творами починалися великі поети, розпочинай і ти. Спочатку розпали велике багаття і кинь у вогнище всі свої попередні твори, хай вони горять червоним полумям. Я вірю в тебе, ти зможеш створити те, чого не забудуть ніколи... Але цього вірша залиш...
Если, первую строчку - убрать, то афористический финал очень хорош, но он напоминает мне того ..., ну того... как, клонировал, Августейший, крокодила от верблюда.
0
