Ми живемо у диких кварталах.

                  На диких вулицях.

Хто нарОдився тут –

            не заслужить Пулітцер.

І не скаже «Пробач»,

як порушить чийсь простір власний.

    Та й взагалі, він несправедливий

                і, певно, дуже нещасний.

А власне, до чого оті етикети?

Турнікмени на турнікетах,

 а у когось в кармані кастет, а

Це значить, що-бо людям не соромно

Що на стінах домівок їх порно, а

У під’їздах тхне порівну,

як амонієм, так і колою.

     Але якщо на кожній брамі

         і на кожному частоколі

          Накреслити бога Раму,

       замість слів отих драних,

Можливо, хоч так, без травлі

  Ми зможемо збити драму

     І знову зажити весело.

На нашій жовто-блакитній

        Ве-.сел.и-ці.