---

ХАРКІВ | Йогансен-Fest, фестиваль (з 2010)

Подія-2015 у Fb: facebook.com/events/420797228131447/ | Вконтакті: vk.com/johansen_fest

Уже в п’яте у Харкові пройшов літературно-мистецький фестиваль на честь письменника Майка Йогансена під назвою «Йогансен-Fest». 

Ініціаторами події є молоді поети - Ігор Зарудко та Олена Рибка, літературознавці Ростислав Мельників та Ярина Цимбал, які вивчають творчість письменника. На рівні інституцій співорганізаторами стали Харківський літературний музей, педагогічний університет імені Григорія Сковороди та університет Каразіна - зазначає співорганізатор події Тетяна Трофименко. За її словами, не політичні події викликали труднощі в організації, а брак коштів, на пошук яких організатори не мали часу. 

«Мрію про появу в Харкові таких молодих ентузіастів, які підхопили би традицію проведення фесту, вигравши для цього грант чи залучивши меценатів», – додає вона і продовжує розповідати про фест:

> Що спонукало вас присвятити фестиваль письменнику Майку Йогансену?

Постала потреба віднайдення знакової для Харкова постаті, що актуалізувала би культурний досвід минулого та була цікавою для нас сучасних. Попри те, що з нашим містом пов'язана діяльність багатьох відомих митців, від Григорія Сковороди до Сергія Жадана, найпривабливішою видалася постать Майка Йогансена - поета, письменника, літературознавця, спортсмена. Він захоплювався кіно, полюванням і більярдом, був освіченою людиною з чудовим почуттям гумору і розділив долю багатьох митців Розстріляного Відродження, чий талант став на заваді тоталітарному режиму. Саме така універсальна постать дозволяє зробити тематику фестивалю, а також щорічних наукових Йогансенівських читань дуже широкою, говорити про мовознавство й переклади, влаштовувати поетичні перформанси й більярдний турнір, тощо.

> Чим ви керувались при запрошенні учасників? Чи відмовлявся хтось від участі? Чому?

 

Якогось жорсткого відбору учасників немає, хіба один: а що сказав би Майк? До Харкова традиційно приїжджають молоді київські поети, підтримувані видавництвом «Смолоскип» – нашим надійним багаторічним партнером. На заваді участі багатьом із тих, кого ми би хотіли бачити в Харкові, наприклад, іноземним гостям – поетам із Німеччини, стають фінансові питання.

> Чому, на вашу думку, Харкову потрібен фестиваль «Йогансен-fest»?

Для Харкова він є однією з небагатьох подій, що звертаються до мистецької спадщини Червоного ренесансу - веселих і трагічних 1920-х - початку 1930-х років. 

Наукові читання, що залучають вчених з усієї України, мистецькі перформанси, які привертають увагу харків'ян до звичних і водночас незнаних місць - такими були цьогорічні виступи поетів на Мурашиному вигоні. Вони підтримують інтерес до української історії та літератури.

«На цей захід прийшло кілька тисяч любителів книжки – сім’ями, з дітьми, з друзями. Ми вперше зіштовхнулись із ситуацією, коли книжкові полиці спорожніли ще до кінця офіційного закриття ярмарку. Інтерес читачів і успіх події надихнули нас на нове масштабне свято книжки. Таке свято, яке б закономірно доповнило культурну та професійну парадигму по осі «Львів-Київ-Харків» (Львівський форум видавців — Книжковий Арсенал - Kharkiv BookFest)», - розповідає  Юлія Орлова, ініціатор та співорганізатор фестивалю. 

Подія замислювалася як щорічне свято, яке об’єднувало б різні заходи книжкової спрямованості, а головна його мета — популяризація читання та книжки як такої, особливо серед молоді. 

«Kharkiv BookFest» протягом двох тижнів провів кілька відкритих для публіки, об’єднаних «книжковою ідеєю», заходів. Вони проходили одночасно на різних локаціях і культурних майданчиках Харкова: літературні вечори, поетичні читання, виставка сучасної і дореволюційної ілюстрації, екскурсії літературним Харковом, кіномарафон — покази фільмів про письменників. 

Одним із найефективніших заходів стало засідання «Книжковий Ради», де видавці й посадовці окреслили основні проблеми книговидавничої галузі та обговорили шляхи їхнього вирішення. Фіналом «Kharkiv BookFest» став книжковий ярмарок «День у саду», який пройшов у самісінькому центрі Харкова, на центральній алеї Саду Шевченка. Його метою було влаштувати загальноміське свято книжки. Ми зробили великий розпродаж, щоб видання були доступні за ціною. Судячи з того, що купували по 3-4 книжки, нам все вдалося.

Фестиваль «Kharkiv BookFest» проходить наприкінці травня і приурочений одразу двом святам: в останню суботу травня відзначається День поліграфіста, 1 червня — День захисту дітей, саме тому на ярмарку «День у Саду» ми організовуємо для дітей майстер-класи і публічні читання під відкритим небом. Також у цей час у Харкові ще багато студентів і не почалася пора канікул та відпусток.

Одразу хочу підкреслити, що «Kharkiv BookFest – 2015» був для нас пілотним проектом. Щоб уникнути організаційних непорозумінь, ми перший фестиваль «Kharkiv BookFest» провели силами Групи Компаній «Фактор», тобто самостійно, практично не залучаючи сторонніх спонсорів та інші видавництва. Найважчим було якісне проведення «Книжкової Ради»: визначення складу учасників, формування безлічі серйозних проблем у галузі й регламенту їхнього обговорення. Фактом є те, що подібні дискусії вкрай необхідні, бо «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Найпростішим було проведення ярмарку «День у саду». Він видався легким, невимушеним і справді книжковим святом)))

Весняний фестиваль – це фестиваль презентацій книг, періодики, проектів. Осінній – конкурсний. Це майданчики Спілки письменників України, Музею знаменитих харків'ян, Літературного музею, книгарні «Є», арт-кафе «Агата», Єрмілов-Центру, ряду бібліотек і т.д. З усіма домовляємось на час проведення фестивалю – це день україномовної поезії, презентації книг, періодики, проектів і гала-концерту на закриття події. Зазвичай «АВАЛгард» триває 3-5 днів. Восени відбувається те ж саме плюс конкурсна програма. Список учасників формуємо таким чином: нам надсилають матеріали на пошту – ми відбираємо.

Користь в тому, що в складній ситуації у світі і країні ми демонструємо жвавий, справжній літературний рух: жива культура = живе суспільство.