21 Листопада 2024, 12:24 | Реєстрація | Вхід

Літературні ініціативи України | Частина II: Центр

Дода_ла: pole_55 10 Лютого 2016 о 13:41 | Категорія: «Статті» | Перегляди: 3530
Матеріал підготува_ла: Ірина Щепіна | Зображення: архіви Litcentr + альбоми ініціатив у соцмережах


Літцентр продовжує розпитувати менеджерів, засновників та організаторів літературних подій про механізми створення та особливості функціонування їхніх проектів. Цього разу секрети своєї «кухні» розкривали деякі з ініціатив центральної частини України: Вінниця, Полтава, Кіровоград і Черкаси.



ВІННИЦЯ | Intermezzo, міжнародний фестиваль оповідання (з 2015)


У травні 2015 р. у Вінниці на честь українського письменника Михайла Коцюбинського пройшов Міжнародний фестиваль оповідання Intermezzo

Окрім літературного напрямку, програму події склали медіаперформанси, музичні вечори, сценарна майстерня і кіно. Зокрема, показом відреставрованої версії «Тіней незабутих предків» – екранізації твору Коцюбинського – розпочалася подія.

Ірина Вікирчак, директорка Intermezzo, розповіла, що ідея створення фестивалю виникла під час її перебування у Варшаві на стипендіальній програмі Gaude Polonia. Там для розробки концепції їй вдалося поспілкуватись з колегами. 

Подальше планування та розвиток концепції відбувались у Берліні, на курсах підвищення кваліфікації менеджерів культури Ґьоте-Інституту, де над цим Ірина працювала разом з Ольгою Гончар та Павлом Третяковим

Проте першим кроком у підготовці Intermezzo організаторка називає формування команди. «От якби ми з Олександром Вешелені не були на одній хвилі, нічого б не вийшло :)»,  зазначає вона.

Детальніше про фестиваль та його організацію в подальшій розмові з Іриною Вікирчак.


Розкажіть, будь ласка, чому серед такого широкого кола українських талановитих постатей ви вирішили проводити фестиваль на честь саме Коцюбинського?

Концепція фестивалю народилася тієї ж миті, як тільки я подумала про Вінницю як майданчик для великої літературної події: місто Коцюбинського, де збереглася на одній з головних вулиць його садиба-музей, місто, яке лежить у серці України й до якого зручно доїхати як з Києва, так і зі Львова, Одеси, Харкова, інших міст. Крім того, Михайло Коцюбинський був моїм улюбленим українським письменником ще зі школи. І він вартий набагато більшого, ніж бути у підручниках, які, на жаль, не викликають особливої любові до літератури й читання. 

Коцюбинський великий естет, що умів насолоджуватися усіма радощами й красою життя, але одночасно, як слушно зауважила Оксана Забужко на тогорічному фестивалі, гомеопатичними дозами працював із найтемнішою стороною людської душі у своїх творах. Коцюбинський – це приклад того, що наша класична література не обов'язково сільська й простонародна, вона має традицію бути частиною європейського літературного процесу, бути живою й приносити задоволення читачеві. 

І, що важливо також з менеджерської точки зору, твори Коцюбинського універсальні. Це означає, що на додачу до «перекладабельності», вони мають здатність бути зрозумілій кожній людині, у якій країні вона б не жила. Саме тому ми з командою фестивалю вважаємо Михайла Коцюбинського чудовим автором для представлення української літератури у світі.

> У вашого фестивалю було дуже багато різних партнерів: інформаційні, програмні і навіть інноваційні. Яке значення партнерство має для фестивалю? З чого ви починали їхній пошук?

Партнерство має ключове значення. І починати пошук партнерів треба із місцевого самоврядування. Тому перше, що ми з Олександром Вешелені зробили у Вінниці – це зустрілися із представниками департаменту культури Вінницької міської ради, які одразу погодилися стати співорганізаторами Міжнародного фестивалю оповідання Intermezzo, бо схвалили влучну концепцію і висловилися про потреби такої події у місті. До речі, саме ця зустріч стала визначальною у тому, що фестиваль таки відбудеться. Вже у співпраці із міською радою ми залучили до проекту Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського, бібліотечну мережу міста, які стали одними з основних локацій фестивалю. Ми як громадська організація пишаємося такою співпрацею із містом, і ця співпраця дає нам можливість працювати із залученням міського простору у різних його проявах, досягати ширшу аудиторію для нашого проекту. 

Пошук міжнародних партнерів та налагодження співпраці із ними почався задовго до проведення Intermezzo, адже європейські культурні інститути планують свої бюджети заздалегідь. 

Що, на вашу думку, видалося найскладнішим у плануванні та організації Intermezzo?

Найскладнішим? Хм. Мушу визнати, що мені досі не було так легко й приємно зробити фестиваль, та ще й з нуля. Складність завжди у забезпеченні повного обсягу фінансування. Я би перефразувала це питання як питання не про складнощі, а про ризики та побоювання. Складність була в одному, і вона могла стати фатальною: останні два місяці підготовки Intermezzo припали на березень та квітень 2015 р., коли курс гривні був рекордно критичним. Тут було більше побоювань, ніж складнощів, але завдяки нашим партнерам, труднощі було подолано. 

Іншим побоювання завжди є робота з аудиторією. Особливо, якщо це проект у новому для тебе місті, коли ти ще мусиш познайомитися з цільовою аудиторією. Але знаєте що? Зали були наповнені, іноді переповнені, а волонтери приємно здивували своїми стараннями ти чисельністю. 

Головне, в процесі роботи завжди пам'ятати, для чого робиться культурна подія: аби життя людей у цьому місті стало більш захоплюючим і кращим. А я вважаю, що  кожне українське місто і містечко цілком заслуговує на свою літературно, кіно- чи іншу події, і не одну. І я щиро сподіваюся, що так воно і буде у найближчі кілька років, щоб у цих містах і містечках хотілося залишатися і жити. Бо фестивалі робляться не лише для приїжджих, а в першу чергу, для мешканців міста. Тож запрошуємо планувати 26-29 травня. Нагадую, до Вінниці доїжджати зручно з будь-якого міста.



ВІННИЦЯ | Artgnosis, мистецький фестиваль (з 2015)


Фестиваль Artgnosis знайомить вінничан та гостей з інших міст із новими постатями в літературі, ще не розкрученими проектами та напрацюваннями відомих авторів. 

Ідея та назва події належать Інні Масленчук. Вона поєднала поняття «гнозис» – з грец. «пізнання» з усім відомим нам «арт» – мистецтвом і отримала слово «АртГнозис», тобто пізнавання мистецтва.

Всупереч переконанням деяких людей, що нічого нового у Вінниці зробити не вдасться, 2015 р. команда організаторів провела два фестивалі за рік і отримала купу схвальних відгуків від літературних діячів.

Фестиваль Artgnosis - не комерційний проект, тому залучається підтримкою організацій, які допомагають з інформаційною складовою та іншими аспектами. Це арт-паб Beef-eater, BARRY BarberShop, Meridian Czernowitz, Центр Громадської Активності «Результат», Inkorr, Літературний портал Litcentr і об’єднання «Територія твого розвитку».

Про команду фестивалю, казуси та складові якісного івенту ми поспілкувались зі співорганізаторкою Artgnosis, Дар’єю Шевчук.


Як ви збирали команду організаторів? Хто ці люди та скільки їх?

Команда зібралась сама по собі, якщо чесно. У витоків «Артгнозису» всього декілька чоловік  і ми всі дуже різні. Інна Масленчук – головний наш творець та ідейник із медичною освітою, я (Дар'я Шевчук) навчаюсь на будівельній спеціальності, Маринка Однорог – вінницька поетеса  і Ярослав Чакір із філологічною освітою, але всі ми друзі, тому довіряємо один одному на всі 100 відсотків (хоч і кажуть в народі, що із друзями не можна разом нічого створювати).

Якщо траплялись якісь казуси чи кумедні ситуації, розкажіть про них і їхнє вирішення.

З приводу кумендного, весь фестиваль в нас щось трапляється. Навесні, коли в нас був перший «Артгнозис», наприклад, Ірена Карпа, коли їхала до нас, переплутала "хундаї" (як вона написала у фб своєму потім) і поїхала не в сторону Вінниці, а в сторону Львова, тому з Коростеня мусила брати машину і на "жигулях" їхала до Вінниці.

Що, на вашу думку, лежить в основі створення хорошого фестивалю?

Хороший і якісний продукт може бути, якщо:
  • команда буде взаємопідтримувати та довіряти один одному повністю;
  • під час фестивалю ви прийматимете заспокійливе (ми між собою жартуємо, що без нього не переживемо фестиваль, адже постійно якісь форс-мажори трапляються); 
  • і найголовніше, якщо фестиваль (чи будь який інший проект) є вашою мрією і тим свіжим повітрям, без якого неможливо жити, то все здійсниться і пройде на "УРА"! 



ПОЛТАВА | Magnum Opus, незалежне мистецьке об’єднання (з 2011)


НМО Magnum Opus існує понад 4 роки. Головну ціль своєї діяльності учасники об’єднання вбачають у популяризації літератури в Полтаві. 

«За 2015 рік Magnum Opus провело 23 заходи та надало інформаційну підтримку багатьом іншим. Серед влаштованих подій: презентація книг Олени Герасим’юк, Олександра Михеда, Ігоря Зарудка, Вікторії Дикобраз, Сергія Бута, Макса Кідрука, Андрія Любки, Дмитра Лазуткіна. 

Також учасники об’єднання організували благодійні поетичні читання, музично-літературні перформанси, грали у футбол командою поетів проти команд музикантів, державних службовців, футбольних ультра, були співорганізаторами четвертого міжнародного фестивалю VORSKLA-ROCK'N'BALL, проводили науково-популярні лекції та благодійні акції до Дня Святого Миколая, робили фотовиставки. Велику увагу приділили першій у Полтаві "Школі свідомого громадянина"» - розказує Сашко Ткаченко, літературний менеджер Magnum Opus.

«У своїй діяльності об’єднання ніколи не використовує брудних прийомів, адже серед наших цінностей – чесність і відкритість. Тому Magnum Opus налагоджує контакт з аудиторією керуючись цими засадами й завжди прагне враховувати потреби та інтереси публіки.»
Із подальшої розмови з Сашком Ткаченко ми дізнались про планування бюджету, розподіл обов’язків команди при створенні заходу та активну фазу підготовки до івенту.


На що йде найбільше коштів і сил під час організації заходів?

Організовуючи будь-яку подію, ми розмежовуємо сфери відповідальності учасників нашої організаторської групи. Кожен займається тим кластером, який йому найбільше цікавий: зйомка презентаційного ролика, наповнення зустрічей у соцмережах, затвердження умов з локаціями, комунікація з журналістами та інше. Уся роботи робиться паралельно, тому важко сказати, що з цього потребує більших сил. Якщо займаєшся улюбленою справою, то навіть складнощі мотивують. Також на кожен захід обирається куратор, який відповідає за своєчасне виконання усіх завдань.

Серед найвитратніших моментів – сплата за автоматичну інтернет-розсилку, друк паперових афіш та смс-розсилка напередодні заходу.

З чого формується ваш бюджет? Як ви шукаєте фінансування?

Наш бюджет складається з індивідуальних бюджетів по кожному заходу. Схема проста й прозора. Від обсягу зібраних на вході коштів віднімається оренда приміщення, сума всіх організаційних витрат і по можливості покриваються витрати авторів пов’язані з їхнім перебуванням у Полтаві. 

Додаткове фінансування зазвичай не залучаємо. У тих рідкісних випадках, коли воно було необхідним, то підходили до вирішення питання з особливою ретельністю та скрупульозністю.

Чим ви керуєтесь при створенні івенту?

При створенні кожного івенту ми розглядаємо його з максимальної кількості точок зору. Одна голова добре, а дві краще. У нас їх ще більше. За допомогою колективної праці первинна ідея обростає багатьма нашаруваннями до повноцінної концепції. Цей процес триває допоки сформована концепція відповідатиме на запитання: «що робимо?», «яка мета?», «які цілі?», «яка потенційна аудиторія?», «які інструменти досягнення мети?», «у чому головні акценти?», «у чому потенційні ризики?» і т. ін. 

Певно, найважливішим орієнтиром при створенні івенту є внутрішні відчуття задоволення від того, що робиш. Саме тоді сповна віддаєшся справі та отримуєш віддачу.



КІРОВОГРАД | «Типовий поет», спільнота (з 2015)


Спільнота «Типовий поет» зазвичай виступає інформаційним партнером різноманітних літературних заходів. Задум створити ініціативу виник в Артема Луценко, коли він аналізував наявність у мережі подібних спільнот. Тож у 2015 р. з’явилась ініціатива «Типовий поет», яка популяризує поезію. 

Артем Луценко, засновник спільноти, відповів на декілька наших запитань.


Де ви шукаєте фінансування?

За цей рік, відколи існує формація, стороннього фінансування не було взагалі. Тобто, якщо проводити захід, всі витрати базуються на прибутках з квитків.

Чи є моменти, на які слід звертати особливу увагу під час організації події? Які?

По-перше, бути впевненим в учасниках заходу, у їхній пунктуальності та контенті. По-друге, зробити рекламу заходу. Потрібна хороша реклама в соцмережах та інформаційних порталах.



ЧЕРКАСИ | «Книжковий маестро», громадська організація (з 2012)


Громадська організація «Книжковий маестро» займається популяризацією літератури в Черкасах. Діяльність ініціативи починалась з організації літературних конкурсів та заходів для студентів та школярів, але згодом орієнтир змінився, і «Книжковий маестро» став проводити зустрічі з письменниками. 

«Ми цілеспрямовано працюємо з аудиторією, налагоджуючи зв'язки з усіма навчальними закладами міста, працюючи з лідерами думок і активно переконуючи містян знайомитись з сучасною українською літературою», – зауважує керівник організації Людмила Фіть і люб’язно відповідає на наші запитання.


Що організація «Книжковий маестро» вже зробила в Черкасах і які плани має на майбутнє? 

Протягом нашої п'ятирічної роботи ми привезли в Черкаси Івана Малковича, Сергія Жадана, братів Капранових, Андрія Куркова, Андрія Коктюху, Юрія Макарова, Ірен Роздобудько, Дару Корній, Макса Кідрука, Дмитра Лазуткіна і ще багато кого. 

Ми співпрацюємо з видавництвами А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Видавництвом Старого Лева, Клубом Сімейного Дозвілля, Видавництвом Аннети Антоненко, Нора-Друк, Meridian Czernowitz; літературними менеджерами Полтави, Рівного і Києва. 

Планів на рік багато: зустрічі з авторами, лекції Макса Кідрука «Квантум» (Макс їх проводить, до речі тільки в Києві, Львів й Черкасах, уже провів у рідному Рівному), літературні змагання для школярів за циклом книг Наталії Щерби «Часодії», знову будемо збирати книги для сільських бібліотек, проведемо літературний аукціон. А там побачимо. 

> Як ви вирішуєте, який захід проводити? Хто ті люди, що займаються їхньою організацією? 

Ми команда настрою та інформації. Вийшла нова книжка – автор у нас, захотіли щось зробити для студентів – от і думаємо фотоконкурси чи оксфордські дебати (ми вже проводили по творчості Кінга).

У команді викладачі кафедри видавничої справи ЧНУ ім. Б Хмельницького, видавець Чабаненко Юлія і 6 дівчат-студентів. 

Які результати діяльності «Книжкового маестро» ви можете перерахувати?

1. Письменники не плутають Черкаси з Чернівцями (жартую, але дуже часто нам це кажуть) 2. Приємно чути від жителів міста: «Як добре, що ви у нас є», бо ми спонукаємо до читання, розвитку цікавого життя. Якось так. 

Матеріал підготувала - Ірина Щепіна



0 коментарів

Залишити коментар

avatar