Михайло Жаржайло «два тіла»
Дата: 11 Листопада 2018 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 2667 | Коментарів: 2
Автор_ка: Михайло Жаржайло (Всі публікації)| Редактор_ка: Антон Полунін | Зображення: з архівів М. Жаржайла
Поет, перформер. Автор збірки «Міліція карми» (2014), лауреат конкурсу «Смолоскип» (2011, 2012), учасник кількох поетичних антологій. Друкувався в українській та зарубіжній періодиці. Вірші перекладалися кількома мовами. Учасник медіапоетичного гурту AETHER: мediacollaboration in real time. За віршами Михайла поставлено міні-виставу «Ріка мертвого генерала» у виконанні львівського театру «Склад 2'0» (2015).
*
хребет ялини довший після пробудження
вона лягає спати у вертикальному
з подрібненого повітря ліжку
відпочиває
й за ніч видовжується
аби потім день мовби сніг
важко обліпив її гілля
й осмикнув до землі
попроси в неї затишку
вона складе криничку з долонь
щоб народився вогник
від сірника
полюєш на світ
розрізаєш залазиш
грієшся
коли вона ляже поруч
під прямим кутом до свого вертикального ліжка
останнє що пробачить
будильники різної висоти
пробуджують зі сну різної глибини
відрами дістають
різну глину
парки рерінґа
ні до чого не надається
ніяк не перекладається
не заповнює простору
на зіниці розбитої камери
застигле зображення
останнього знятого
кадру
почуття або дії
і нігтем не відшкребеш
а як розіб'єш помножиш
не впіймаєш нового
поміж інакших
виростеш більшим ніж звик
думки над моїми речами
думки під моїми речами
існує голосова клавіатура
поміж звуками теж можна
клавішею помилитися
фільдеперсова контробаша
фіндеперцева тобто
насінинка роршаха
найрозлогіший листяний вітер
straight story
підбожівок 1
та підбожівок 2
зустрілися всередині м'яча для реґбі
трамвай-кров'янка
крихке ім'я водійки
схоже на круасан
осаннотіло
виборюєш
вісімдесяту сходинку за день
сто сорок п'ята плиточка
якщо рахувати
від мого під'їзду
працює немов педаль
риба-бризкун
обхлюпує черевики
коли ступаєш на неї
під час дощу
дякую за підказку
рибо
*
пошивка проковтнула подушку
змія пташку
стелюся в поїзді
легенько прокашлююся
за мить чую
як здіймається покашлювання
інших пасажирів
то тут то там
колективний кашель
перебігає від туалету до туалету
але ніхто не помічає
або замовчує
я вимагач пам'яті
кожне кахи-кахи
осипається в вухо
гострим зістриженим волоссям
зависає в по-
кахи-кахи
вітрі як надрізи в подушках
я доторк
хто
тримає маслянку сну
звукову викрутку
кахи-кахи
я послаблю штифти
в зубах кожного
хто має штифт
у цьому вагоні
скрути-но мені
звукову самокрутку
кахи-кохання
*
ведеш руку волоссям
видимо
виводиш
невидимо
подалі від галасу
до місця де можна почути
а вони дорогою
щось розпитують
на розі
минуле висвітлює вулицю
під невигідним кутом
пірнає навпростець
у віконний колодязь
всередині кожного з нас
існує лінія відриву
хтось ламається дорогою
хтось каже па-па
покритонасінний чоловік
головонога пам'ятка
охороняється дежавю
хропіння
інтелектуальна власність
видалена з підвечірка
фонограма блідо-зеленого
і смішно-рожевого
шнурівками крізь сліди
у які вже не вперше
ступає сніг
*°
вже давно пора визнати
що ти маєш два тіла
і тіло перше ти звик називати тілом
нехай буде воно тілом внутрішнім
а тіло друге ти звик називати світом
нехай буде воно тілом зовнішнім
душа
батарейка що відповідає
за системний час внутрішнього тіла
і час від часу потребує заміни
а отже втручання тіла зовнішнього
після болючого перегрівання та окислення
заміна душі
є безболісною для внутрішнього тіла
за умови що воно готове
прийняти оновлення
нова душа надходить із запасника
і нічим не відрізняється від старої
оновлена душа невинна
пам'ять внутрішнього тіла
не має нічого спільного
з його душею
зовнішнє тіло є спільним для всіх
істот та неістот
внутрішнє тіло може вважатися частиною зовнішнього
за умови якщо береться за точку відліку
інша істота або неістота
інколи єдиною умовою заміни душі
є втручання зовнішнього тіла
неначебто висмикнути
захисну плівку з-під батарейки
новенького калькулятора
життя є перетікання інформації
між внутрішнім та зовнішнім тілами
від більш теплого тіла
до більш холодного
і ніколи навпаки
що заважає тобі передавати сигнали
між двома власними тілами
обгортка погляду
внутрішнє тіло може
потиснути руку зовнішньому
зовнішнє тіло може
носити тіло внутрішнє на руках
равлик внутрішнього тіла
може сховатися у мушлю зовнішнього
равлик внутрішнього тіла
може нести мушлю зовнішнього на собі
*
ім'я чоловіка містить неприпустимі символи
неможливо зберегти чоловіка з таким іменем
якщо прикласти до вуха мушлю
можна почути залізницю
булавочку носити треба на лівому боці
вивчати архетипи вагонів
на вокзальному узбережжі
карта емоцій
легенда емоцій
який дивовижний правопис
пишеться депресія
вимовляється нещирість
ні не здалося
тінь важіль
ножичок для сторінок
підземні поштовхи
у конвертах
хто наносить термопасту на нічних метеликів
хто лишає блискітки на долонях
після оплесків
в повітрі кружляють ламкі
почикрижені голоси
хто ми
що ми робимо
чого ми хочемо
як нас знайти
*
запах потіснений курсивом
зібраний за вушко
німота священна
сповна слів
ширших за губи
усмішка нагадує
складені навхрест руки
на грудях
одна
рискою до підпахви
інша на передпліччі
кутиком догори
театральна маска
склеєна з двох
ветха відповідь
з імені прозивного
в ім'я прозивне
аж поки
не вродяться
саморобні
*
книга що пережила дощ і ніч
більше не та якою я її знав
пальці перевіряли край сторінок
попри цвинтар
мовчки пила
в'юнка хвиляста
до ранку висохла
нетілесні відкриття
начебто вглиб наближатися
зустрічні збільшуються минають
і якщо не озиратися
продовжують збільшуватися
що менше простору то кращі
обставини для розмови
кімната або кишеня
архістрата
крізь товщу води
двічі
*
насправді все так і є
роздроблений
аварійний античний міф
говорив уривчасто
ніби захлинався під водою
загусала глина у голові
засипати скельця в калейдоскоп шпаківні
зберегти
із нього згодом сучасне око
розкришити у марлевий мішечок
щільно зібравши в клітинку
проціджений погляд
бачиш
наближається лапатий знайомий
радісно пахне базарним сиром
мате в паспортах
паспорти в метеликах
звідусіль ускладнення на вітер
незалежно від напрямку
кожен мешканець
флюгер
як вас по-вітрові
як вас у водоносному горизонті
бачиш
віддаляється лапатий товариш
сумно й
нічим не пахне
*
своє тіло заповідаю лише землі
щоб ніхто не дізнався чим я хворів
чорнила повернути кальмарам
дим зернятам
гребінець зачісує голову
орган влади
звечора залізли в рюкзак
прочитали все що можна
зранку виповзли з повними головами
на голодний зошит
томагавк місяця
летить в снігоPad
чи пам'ятник щирості вистоїть у степу
вилежить ніби поїзд
пережде хутровину
коли надвечір'я
обов'язково піжмурки
ноги по-зрадницьки визирають
з-за третього віка гардини
товстої сльози
gargaűlo,
mu lipulu $nihovykiv.u
mene tviű zo6ut.
спроможність сягнути плато
але перервати сходження через погодні умови
сісти табором
коли болить серце
кусай мізинці
коли не працює пульт
кусай батарейки АА
нарізав зразки
викладав на тарілку
у довільному порядку
серце зросталося з п'яткою
любов з думкою
дружба зі сном
jidu dodomy,v
suboty v wkoly.
siohodni ne 3mo*u
vuba4:*
форт-буаяр на столі
скори/score найбільшу кількість символів
і метафор
живець досередини
виходячи з голови
застебни всі годинники на сорочці
інакше почнуть зсуватися стіни
черевиче
нашорош підошву
шнурівки по стінах повзуть
не забудь витягти дитину із колискової
вживив третю повіку
вжив like
загасив осу в попільничці
кутиком цигаркової пачки
як там тобі
в післяпокої
** °°
лялька що встаючи заплющує очі
лягаючи розплющує
знає міфи про сирен
чула поліцейську сирену
але тільки чула
не намагалася відтворити
у сирени в череві сухо
пахне дерматином
говорить siri
лягла
як лоза на поручень
у нічному режимі
погладила пса
по спітнілому екрану
вклонялась деревам
проходячи під гіллям
прийшла додому
і з дзеркала вичесувала косу
витоптувала електрику
з винограду
горіхи розсипані
на чім світ стоїть
тут не повинно бути
довгої партії з дверними ключами
водопровідними кранами
відкриванням вікон
але вона є
пальчиковому чоловічку
під ноги стелиться фейсбучна стрічка
аж наче малярська відривається
а вітер приклеїв вуса
прикріпив бороду
залив градієнтом серця
лялька притримує повіки щоб відпочити
лялька притримує повіки щоб не засинати
веб-камера adios
доброго ранку моя принцесо
білочки-дроїди
несуть тобі люстерко
щоб ти вмила личко
у своїй красі
синички-дрони
одягають тебе у платтячко
лисички-дроїди тебе
розчесують
папужки-дрончики
видзьобали твій
біометричний
голубчики-дрони
залишили яйця в ринві
вона тепер повна
холодного дощу
метелики-дрончики
несуть тобі afne
,l;skrf-дрончик
сховалася в носовичечок
комарики-дрончики
викрадають твою lyr
павук-дроїд
з тобою селфиться
тільки оса гончарна
нітрохи не дрончик
sceliphron destillatorium
не звертає edfub yf nt,t
чи ти принцесо справна
чи справний ти лицарю
la palma audios
долоні прощаються
^ ⁂
проводиш пальцем по моїй спині
ніби хочеш її розблокувати
я й сам не знаю графічного ключа
сіамські сторінки
зліплені верхнім кутиком
не розлучатиму їх
книга кружляє навколо помилки
.
.
.
.
.
мить коли в книзі з'являється друга закладка
пластиковий кутик молочного пакета
метелик зі складеними крилами
щойно шурхотів об стіни
голосно
як пачка грошей
1
