Посейдон «адреси» | Публікації | Litcentr
04 Серпня 2025, 01:47 | Реєстрація | Вхід

Посейдон «адреси»

Дата: 14 Липня 2025 | Категорія: «Поезія» | Автор_ка: Посейдон (Всі публікації)
Редактор_ка: Євгеній Півень | Зображення: Посейдон | Перегляди: 555



вул. Костянтинівська 
 
Німа кольористика  
Витанцьовує  
На геометричній стерильності  
 
Голова складена  
З червоного трикутника 
І білого ромба 
 
Тулуб складений  
З двох білих трикутників  
 
Ноги складені  
З двох червоних трикутників 
І двох червоних ліній  
 
Крила складені  
З двох білих чотирикутників 
І двох чотирикутників 
Із зеброю ліній  
Кольорів державного прапора 
 
Танок геометричних фігур  
 
Дістаю одну 
Запалюю  
 
Деревина згорає 
Але продовжує тліти  
Жевро вогню  
Витанцьовує на її стерильності 
 
Лелека диму  
Відлітає у вирій     


вул. Приозерна 
 
Π
Під супровід сирени  
Качки малюють 
Вектором трикутник  
На святій воді 
Йорданського озера  
Вуж підповз зарядити телефон  
Закурили 
 
ÎΠ
Сирена затягнула  
Колискову рибам 
Дістаю з карману  
Прямокутник шоколаду  
Підмигую байдикуючим 
Залізничним кранам 
Станції "Почайна" 
Подарую їм свої сни 
Нехай розфасують 
По товарних вагонах 
І відправлять блукати  
Уроборосом колій 
 
ÎÎΠ
Посеред блекаутної теміні 
Заправка напроти сміється  
Плюється люмінесцентними зубами  
На озерний каремат  
Жаби задоволено квакають  
Зможуть тепер  
Почитати мені 
Свої вірші


вул. Хрещатик  

Π

Небо випльовує  
Непотрібні потоки води 
Вода розбивається  
Об непотрібну твердість асфальту  
Асфальт випльовує  
Непотрібну 
Бульбашку 
 
Бульбашка пливе до водостоку  
Віддаючи тіло  
Непотрібним прогалинам металу  
 
Суворий аскетизм дощу  
Необхідний ритуал безперервности 
 
ÎΠ
Складно читати 
Текст надто сильно вражає  
Курю люльку надто швидко 
Підвищується тиск  
 
Деревина палахкотить немов серце 
Розжарене дерев'яне серце  
Голова теж  
Розжарена і дерев'яна  
 
Літній дворик посміхається 
Надлишковістю машин 
Надлишковістю людей 
Надлишковістю розмов  
 
Літнє небо посміхається  
Надлишковістю зубів 
 
На місці вибитих палахкотить  
Розжарене дерев'яне сонце 
 
ÎÎΠ
Перший прямокутник з ґратами  
Другий прямокутник з ґратами  
Третій прямокутник з ґратами 
 
Продовжую розглядати будинок 
 
Перший прямокутник без ґрат 
Другий прямокутник без ґрат 
Третій прямокутник без ґрат  
 
Квадратний будинок
З прямокутної цегли  
Зіржавілої під 
Безперестанним сонцем 
 
Люблю його за те 
Що коли він розплавиться  
І затопить собою вулицю  
Ми завжди зможемо скупатися  
У водоймищі іржі 


вул. Богдана Хмельницького 
 
Занурююся мурашником  
В землю сну 
Проживаючи його раз за разом 
 
Підходжу 
До затопленої вулиці  
Богдана Хмельницького  
Міста Полтава  
 
Розглядаю напівзакинутий 
Готель "Турист" 
Переводячи погляд  
На течію асфальту  
 
Занурюю вуха в світлофори
Стаючи мертвою посудиною 
В довгому чорному одязі  
З овальним вирізом  
В районі обличчя  
 
Пливу по течії  
До будинку на горизонті  
В формі трапеції  
З червоною випаленою цеглою 
 
Як допливу 
Стану теж 
 
Будинком в формі трапеції  
З чорною випаленою цеглою  
І овальним вирізом  
В районі вікна 

 
пл. Оболонська  
 
Π
Невдало переніс вагу  
Звалився з лавочки  
Оголивши зорям  
З-під кілта піструна 
 
Голос П. в навушниках 
Легко сплутати з херувимами 
Що прийшли по мою 
Сп'янілу душу 
 
Зорі вивчили азбуку Морзе 
Мерехтінням кажуть 
"Вже все ми бачили 
Під кілт заглядали  
Ішов би ти п'янице  
Вже в квартиру" 

ÎΠ
Промені сонця  
Зранку підсвічують 
Брудну сутність вікна 
І моє побутове розпиздяйство 
 
Та мені не соромно  
Будинки навпроти  
Ставляться з розумінням  
До немитих вікон 
Все ж таки сусіди 
 
Сьогодні ввечері розіп'ємо 
З ними по пляшці 
Останніх зимових дощів 
 
Вони підуть спати раніше  
А я знову не засну 
 
Спостерігатиму за тим  
Як блаженно дихає місто 
Ніздрями промислових труб


вул. Волоська  
 
Цьогоріч зима 
Все частіше нагадує 
Недоношений  
Передчасно народжений  
Плід весни  
 
Дерев'яні шезлонги 
Виповзли грітися  
Під сонцем  
 
Поруч з ними  
Гордо і непохитно стоїть  
Дерево на пеньку 
В якому я впізнаю  
Кентавра  
 
Привіталися  
Розкурили люльку  
Обговорили актуальну 
Геополітичну ситуацію 
 
Завжди приємно  
Спілкуватися  
З дерев'яними кентаврами 
Навесні 

 
Контрактова площа  
 
На горизонті виринають 
Зелені пагорби 
З черговим будівництвом 
Що псує ландшафт  
Пух літає в повітрі  
14 трамвай 
Ще не прокинувся з зимової сплячки  
18 трамвай  
Повільно прокидається  
Напівсонно купляє  
Антигістамінні препарати  
Повертається на паралельні лінії  
Залізних колій  
І повільно відкриває двері  
В літо 


вул. Терещенківська 
 
В пустому дворі  
Так легко 
Бальконолазити  
Поглядом  
По сусідньому будинку  
 
Перший 
Оголенно пустий  
 
Другий 
Захламлений речима 
І старим холодильником 
 
Третій 
Компанійсько-культурний 
Розкладний столик 
І 2 крісла 
 
Які люди  
Такі і балькони 
В пустому дворі 
В безлюдному дворі 


вул. Лук'янівська 
 
Давай оберем місцем  
Нашого побачення  
Прямокутну альтанку бювету 
 
До наших послуг
Розйобаний дах  
Який врятує 
Від сонцю чи дощу  
 
Пляшка  
Болградівського розе 
 
Літрова пляшка  
Хлібного дару  
І четверо її 
Дітей-чверток 
 
Пару банок 
Чернігівського світлого 
 
Пару пачок  
Сосисок глобино 
 
І навіть  
Пачка вологих серветок  
Та недопита кава 
 
То о котрій  
Тебе чекати? 


бульвар Ігоря Шамо 

Вдивляюся в сусідній будинок 
Нагадує вокзал  
З висоти пташиного польоту 
 
Паралельні колії 
На яких смиренно стоять 
Скляні прямокутники вагонів 
В деяких відблискують 
Жовті ліхтарики сонця 
 
Хотів би піти до них 
І розпитати історій 
Та не можу 
 
На шкірі мого вікна 
Трикутник витанцьовує 
 
Певно складу 
Своїм тлом 
Йому компанію 
 

міст Патона  
 
Нервово відхаркую 
Ненаписані слова 
Майбутнього вірша 
Мокротиння яких  
Не тримається  
В хронічно хворих  
Бронхах  
 
Без мокротиння  
Тіло нагадує  
Зіржавілу баржу 
 
Неповоротку і повільну 
Розпластану по ріці  
 
Вкриту ковдрою  
Аварійного моста  
Патона


вул. Шилівська 
 
Виходжу з полтавського  
Обласного Клінічного  
Протитуберкульозного диспансеру  
 
Магазин "Продукты" 
Зустрічає поглядом  
Заплющених металевих повік 
 
Звертаю увагу на кладовище поруч 
Йду вивчати  
Заплющені повіки хрестів 
 
Ноги грузнуть в розмоклій 
Грудневій багнюці 
 
З автостанції 1 лунає  
Буденний жіночий голос  
Сповіщає  
Про оголошену повітряну тривогу  
 
Лунає сирена 
 

0 коментарів

Залишити коментар

avatar