Зоря щойнайперша стає коли сходить дим
Дата: 18 Січня 2015 | Категорія: «"Золотий фонд" ресурсу» | Автор_ка: Герасим'юк Олена (Всі публікації)
Редактор_ка: ок | Зображення: ок | Перегляди: 3028
Зоря щойнайперша стає коли сходить дим
ранковий густий, ніби ниті у полотні
розходяться, зірвані з тіла, скинуті геть.
І зійде роса і легко траву перейде
і зникне ніби любов бо настане день -
то не зоря стає
то приходить смерть
Бачить: лежать, лежать тіла на землі
Знає: чекає на всіх бо не всі живі
Буде: нитка із променів мов тятива
Ти не маєш руки - ось тобі рука
В тебе нема голови - ось тобі голова
Ти не матимеш долі - ось тобі знову
Шиє зоря, пальці проколює - так
в темряві лісу серце проколить вояк
не об шипшину не об ялину ні
відпливає любов від губ твоїх - берегів
латає військо зоря - і вона - надія
доки останній не відійшов від землі
-1