9
Дата: 21 Жовтня 2014 | Категорія: «Вибір редакції» | Автор_ка: Олег Богун (Всі публікації)
| Перегляди: 1017
Там де в стиснутій ноті землі затихає коріння ти помітиш рубець від сірника:
підняті стяги мовчанки вітер яких поміж нами відучора горять
Повитягуй їм ниті й сплети нам волосся на двох що буде найтоншим
Повитягуй їм ниті й скажи що це мить коли починається річка
Залиши їм співзвуччя в будинку якого ми загойдали зіниці
Де чутно лишень: ніч що димить на окраїнах сірки м'ячі що ховаються в ямках води ми які дихають легко