Наче канібал... | Публікації | Litcentr

27 Квітня 2024, 04:54 | Реєстрація | Вхід

LITCENTR

/ Публікації

Наче канібал...

Дата: 22 Листопада 2010 | Категорія: «Міська лірика» | Перегляди: 1051 | Коментарів: 4
Автор_ка: Сазонов В.П. (Всі публікації)

Вже листопад, червоне листя

Тампонами критичних днів

Лягло на вулиці і місто,

Де люди гірше тарганів,

Лежить, мов звалище культури,

Все навкруги « базар-вокзал».

Нема життя без креатури…

Це місто, наче канібал

Щодня з’їдає без упину

І душі наші і тіла,

А листопад ковтає слину

І щирить ікла із дупла.

Чи, краще кажучи, із дупи,

Де вся країна запашна

Зібралася собі докупи.

Докупи, так скажім… майна.

Майно подалося до міста,

А містом кружить листопад.

Вдягни, кохана, це намисто

І посміхнись мені врочисто,

Я твій найкращий ренегат

В критичні дні жовтневих свят.

4 коментарі

Порядок виводу коментарів:

0

1 Kurare • 00:15, 23 Листопада 2010

Мощеной,
битою тропою,
местами мокр,
щеками ал,
приспел
и принят я
толпою,
как с кора-бля
на коне-бал.

Дождей и вихрей
мегасводня,
старушка-осень
пьет туман.
Не апельсинится
сегодня,
не греют
тугрики карман.

0

4 vvsazonov • 01:44, 24 Листопада 2010

Мишени, битые толпою
Местами очень покосились
Кентавры пьяные нос или сь
От кора-бляха к водопою:)

С почтением

0

2 ducky • 01:34, 23 Листопада 2010

Вот "в критичні дні жовтневих свят" - очень хорошая строка. Я бы даже сказал замечательная.

А вот в начале, насчёт "тампонами критичних днів" - как-то ну не слишком интересно, что ли. В стихе прорисовывается откровенная реальность - это заметно и это выдержано до конца. Но вот начало стиха кажется слишком пластмассовым, неестественным, искусственным по сравнению с остальным описанием города-канибала, после первых четырёх строк.

Слинявий листопад з іклами в дупі - жесть, но круть smile

0

3 vvsazonov • 01:33, 24 Листопада 2010

Не вижу повода с Вами не согласиться. Во-первых потому, что как я убедился, сколько людей, столько и мыслЕй, критических дней, всяких фигней (нужное подчеркнуть), а во-вторых, может оно и так, но... С этой строчки и началось стихо:) Её(немного в другом виде) я в шутку привёл как пример поэтической фигни в комментарии к стихотворению Ярослава (Вспыха), а потом покатал туда-суда... Вот и накаталось:)))

Залишити коментар