О.Де-се. Я?
Дата: 28 Січня 2014 | Категорія: «Міська лірика» | Автор_ка: Свят Вєтров (Всі публікації)
Редактор_ка: да | Зображення: можно | Перегляди: 829
Пейзажна лірика барвистих фарб кімнати:
З будильником нерівнії дебати
І пелюстки з фіранок з позаранку
Розкриються, щоб увійшов до танку,
Під панцир, у якому я живу,
Проміння вектор наживо, зі смаком.
Я кожен день, як Хейердал, як Тур,
Зневаживши пересуди культур,
Роблю свій тур через гармидер-гори.
До холодильника під маркою «Донбас»,
(накшталт країв де вугіль як алмаз)
Через Антарктику – здобути собі пива.
Я тОді буду добрим та щасливим,
Бо щирий той янтарний алкоголь,
Що має назву атомників міста.
Отак мій кожен день - без зміста.
Вже майже восьма. Чистий и побритий.
Горам проблем и морю із турботи,
А що поробиш – це моя робота.
Там автомат новий поставили, для кави,
Цю каву п’є лиш з надлишком цікавий.
Її поп’єш, а потім скроні треш.
Забути знову всі свої уміння,
Додому, до мого «Те дев’яносто»!
Я з покривала зроблю собі нишком
Маленький замок, там помру царем.
Бо завтра знову до роботи із проблем.
З будильником нерівнії дебати
І пелюстки з фіранок з позаранку
Розкриються, щоб увійшов до танку,
Під панцир, у якому я живу,
Проміння вектор наживо, зі смаком.
Я кожен день, як Хейердал, як Тур,
Зневаживши пересуди культур,
Роблю свій тур через гармидер-гори.
До холодильника під маркою «Донбас»,
(накшталт країв де вугіль як алмаз)
Через Антарктику – здобути собі пива.
Я тОді буду добрим та щасливим,
Бо щирий той янтарний алкоголь,
Що має назву атомників міста.
Отак мій кожен день - без зміста.
Вже майже восьма. Чистий и побритий.
Горам проблем и морю із турботи,
А що поробиш – це моя робота.
Там автомат новий поставили, для кави,
Цю каву п’є лиш з надлишком цікавий.
Її поп’єш, а потім скроні треш.
Забути знову всі свої уміння,
Додому, до мого «Те дев’яносто»!
Я з покривала зроблю собі нишком
Маленький замок, там помру царем.
Бо завтра знову до роботи із проблем.