Біла лошиця

Твій метелик

за далекі мости полетів

                              ще до ранку.

В катакомбах

                 на лоба лошиці

                                               сів спочити. 

Як  це?

Під колесами  Лексусу  

                 романсеро

                               проспав до світанку.

Гострі брилі

            готелів запалали. 

            Шанобливо, сонце .

Хто родився

   під лоном  бутамських пісків 

                                    золотих?

Там за хвилями хвиль

                     іржавіє  

                           дельфін уві млі. 

Білих марень проспекти, 

                 бо на вусах -

                                   русяві флоти

             пропекли моє слово

                       як сузір’я  старої  молитви.

Стряхнув вітер цю мить

                  і  фантазій підняті   хорти. 

Білим блиском  гори   

                  сивих хмар розігнавши  білуху.

На шляхах смолоскипів  

                        сокорять ошалілі роти.

прохрипівши лафу,

                      серця мого порізавши відьму.

Три бездомні бабулі.

                 Щось на тінях 

                       кривавих  у  мурах.

Про базар  теревенять.  

                    Хай   мобілки  ячать за кордон.

По переду жива біла-біла лощиця!

Білий коник кльовіссімо!!!

А за рогом  - тихо плаче амур.