під згинами пальців | Публікації | Litcentr
22 Червня 2024, 22:14 | Реєстрація | Вхід

під згинами пальців

Дата: 29 Жовтня 2011 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 650 | Коментарів: 1
Автор_ка: Роман Штігер (Всі публікації)

під згинами пальців ще пульсує тепло
і небо витікає крізь очі болючими спазмами
ледь-ледь зігріваю його крихкими руками
щоб уміти торкатись повітря потрібно
повністю поглинати його у себе і залишати там помирати

твої відбитки на долонях це такі лабіринти і мапи
у яких хочеться заблукати назавжди
і не знаходити виходу
і не знаходити вчорашньої логіки
і не мати нічого важливішого за ці швидкоплинні доторки

вкрай важко здолати у собі віру
у світло без тіней що спадає по нерівних площинах
площини це світ
світло це ми
тінь це всього лиш не зафіксоване перебування світла на площині

накопичення невластивих тобі перетворень
роблять із тебе богородицю що творить дива і чуда
ти завжди поряд
ти живеш у мені
ти жінка жінок

повертатися з нізвідки в нікуди 
повільно і пристрасно курити час
встромляти погляди крізь пальці і бачити все що потрібно
марнувати ще ненароджені дні
визбирувати зранку твоє волосся на подушці
заварювати духмяню каву і цілувати ще свіжі сліди у спальній
згадувати
вигадувати
розповідати
переказувати
слухати
бачити
мовчати
писати
любити так як ще ніхто не любив

є такі люди
з якими можеш бути
з якими хочеш бути
з якими ти бути не можеш
не можеш 



1 коментар

avatar
мені здається, що для збереження напруги відривком про віру можна було б пожертвувати - він гальмує емоцію, уводить в бік думку.

нізвіки - "д" випало.

Залишити коментар

avatar