як? | Публікації | Litcentr
23 Листопада 2024, 05:16 | Реєстрація | Вхід

як?

Дата: 16 Липня 2011 | Категорія: «Потік свідомості» | Перегляди: 794 | Коментарів: 13
Автор_ка: Ігор Ходжаніязов (Всі публікації)

над розрізаністю
  до країв
 світу
лежить
   крихітка
слон?
  н
  на
 поїси
  вівса
    трохи з рук
 теплом


13 коментарів

avatar
О, слонів я люблю, слони добрі.
avatar
0
3 Xo • 15:52, 16 Липня 2011
а яків? wink
avatar
Оце мені подобається більше
avatar
0
4 Xo • 15:54, 16 Липня 2011
дякую, що завітали. приходьте ще.
я теж заскочу до Вашої сторінки
avatar
что за слоновья тема пошла? грядет день Слона? biggrin
avatar
Белого Носорога biggrin
avatar
0
насправді той крихітка-слон проник до вірша зовсім спонтанно й неочікувано. було собі перших три стрічки, написані бозна-коли в зошиті - та так і покинуті. а рука потяглася - і бігом записала набір асоціацій. отак і "слон?" прийшов. чи прилетів.
а які ще є слони, підкажіть? я типу немєсний cry biggrin
avatar
слоны прилетели
в апреле
на тело о-скалой
земли
им гимн величальный
пропели
радушьем искрясь
журавли

не так ли
в мечтаниях скоры
мы в небо
взираем с тоской
авось улетят
мародёры
и спустится
ктото другой
avatar
0
9 Xo • 10:26, 17 Липня 2011
а если вот взять того же слона
перевернуть - и поставить
скажем на хобот
то запросто можно вытряхнуть
из него огромный НОС
да останется буква Л еще -
но вот что мне делать уже с ней?
avatar
Если натрясти, не жадничая, слоновых букв, - на целый остров СЛОНОС (по аналогии с Лесбос) стройматериала станет. Еще и слоны-перевёртыши - эдакими серыми кузнечиками с коленками назад - поскачут.
Попиваете, скажем, гуртом какаву в тени мегалоодуванчика, а к Вам в чашку - ЛЯПС! - слоносаранча лапищей плюхаецца. Визги, смех, гости в шоколадных потёках, и саранча радостно хоботом трубит - всё смешалось в доме Облонских, кароч))
avatar
Дайош сланоф biggrin ("крихітка-слон" - це дуже зворушливо, до речі) smile

Ігорю, нагадав мені своїх слонів biggrin

"Харків – батьківщина слонів...
думки – незграбними зморщеними
слониками – саваною в пошуках тіні
...ні, не знаходять і падають,
тануть в асвальті...
із вмираючих хоботів
кволою цівочкою
сіра рідина
крапля за краплею
крапля
за
краплею
крапка
."
avatar
0
так, крихітка-слон - це трохи парадоксально, але дуже зворушливо. я й сам не очікував, але вірш виявився дуже зручним. принаймні для мене.

а з твоїми слонами - все сумніше. вони вижили?
avatar
боюсь, моїм слонам пощастило менше (

Залишити коментар

avatar