насправді той крихітка-слон проник до вірша зовсім спонтанно й неочікувано. було собі перших три стрічки, написані бозна-коли в зошиті - та так і покинуті. а рука потяглася - і бігом записала набір асоціацій. отак і "слон?" прийшов. чи прилетів. а які ще є слони, підкажіть? я типу немєсний
а если вот взять того же слона перевернуть - и поставить скажем на хобот то запросто можно вытряхнуть из него огромный НОС да останется буква Л еще - но вот что мне делать уже с ней?
Если натрясти, не жадничая, слоновых букв, - на целый остров СЛОНОС (по аналогии с Лесбос) стройматериала станет. Еще и слоны-перевёртыши - эдакими серыми кузнечиками с коленками назад - поскачут. Попиваете, скажем, гуртом какаву в тени мегалоодуванчика, а к Вам в чашку - ЛЯПС! - слоносаранча лапищей плюхаецца. Визги, смех, гости в шоколадных потёках, и саранча радостно хоботом трубит - всё смешалось в доме Облонских, кароч))
Дайош сланоф ("крихітка-слон" - це дуже зворушливо, до речі)
Ігорю, нагадав мені своїх слонів
"Харків – батьківщина слонів... думки – незграбними зморщеними слониками – саваною в пошуках тіні ...ні, не знаходять і падають, тануть в асвальті... із вмираючих хоботів кволою цівочкою сіра рідина крапля за краплею крапля за краплею крапка ."