злам

---

десь поміж нами ріка пролягла,
пороги її, мов заслони з ребер,
прикрили від зору і дії тепла
кохання Тебе...

нещирість - ворожості перша деталь.
і інші присутні. лише подивись!
невміння уміння в косу запліта,
у зашморгу тиск...

поріг за порогом долаю вали,
і втрата бажання дістатись близька.
(заснути б в спокої вогкої імли...)
але не зника!

пірнаю - і знов виринаю з тіней,
з-між пальців пісок. хоч, повинна б - вода...
я грузну у дюнах, та тягне мене
назовні радар!

із мороку - в морок, (я сплю наплаву)
їх так я минаю один за одним...
не впевнений в тім, що і досі живу
у світі бруднім.

замахуюсь вкотре і бачу - це він,
це там, де нарешті закінчу свій плин;
що було - позаду. хай хто навздогін!
(...ще кілька хвилин!)

ось мить, я торкаюсь Твоїх берегів,
і ким би Ти лиш не була, у кінці
я знову молитви мільярдам богів
тримаю в руці.

моє вишиття - слова почуття
(до моря, життя)
до ніг
купи слів опускаю своїх,
бо знаю: я зміг..

---