Малюнок на дереві | Публікації | Litcentr
22 Грудня 2024, 17:45 | Реєстрація | Вхід

Малюнок на дереві

Дата: 12 Вересня 2013 | Категорія: «Потік свідомості» | Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)
Зображення: Текст номіновано | Перегляди: 1020

….і малюнок на дереві тоскний, мов ятка нічна,
і обвуглені шлунки кропив біля синіх шашличних…
Ліхтарі-далматинці цілують плече глядача
з теплим байковим пір'ячком й видихом гірко-шулічим.

Ботсади відлітають, неначе дракони, у міф.
Зморшкуваті озера - немов доріани, в оліях
згірклих фар-сліпаків… Могікани-трамваї громи
притискають до скронь. На засиджених лавах-повіях -

санітарна година ворон. Оксамитовий щур 
циганчати з квітками, як доля, описує коло…..
І над згустками крові забитого містом дощу
 молодик мало-мало прямує до фази монгола -

вимальовує мультики, що в них не місто - ріка
із вогню, й саламандри-сомнабули іскрами кроків
витанцьовують сонце, як збоченці… Темна рука
нашорошених вуличних мар затуляє дороги,

наче очі - цнотливому звіру, аби не дійшов
до дорослих красивих ілюзій про лікарське листя
чи плеча, чи долоні… Про бабок, що пахнуть зі щок,
мов жоржинові яблука… Про голоси, що намистом

обвивають - й стікають, мов кров чудодійна, на плащ
із бруківки і пилу - і там починаються квіти…
Ти тремтиш, бо дороги направду не видно - хоч плач.
І будинки заломлено, мов капелюха кобіти

з неохайної виставки вроди в проваллі сумів…
Ти боїшся, ти тулишся щільно, як мокра канарка -
до тернового болю твоїх абрикосових снів,
до сліпого дощу з бірюзової теплої хмарки,

до - додому і з дому, до кетягу чар і примар,
до солоного келиха, що, наче спогади, п`ється…
Ліхтарі-далматинці пістолі із збуджених хмар
притискають до скронь, бо пече від прозорого перцю
невидимок-зірок.

Все по колу - малюнок із лав,
перекошене дерево, вітер, який не зловити,
і знання, що вогненна ріка - гордовита і зла,
і впадає у безум, й рука, що тримає - зола
на сльозі циганчати, що згубить украдені квіти...



4 коментарі

avatar
дякую
avatar
о, ці фази монгола... )

Марго, мені щось оте "додо" (до - додому і з дому) трохи муляє. може, щось таке: "до - із дому та в дім" або "до - у дім та і з дому"?
avatar
мени теж муляє.... про "в дім" думала, але є незначній нюанс - навить не по значенню, а по наповненню. тому воно традиційно "тимчасово" досі й лишилося. на жаль((

Залишити коментар

avatar