Y місті fоnтаnів. | Публікації | Litcentr
23 Червня 2021, 15:13 | Реєстрація | Вхід

Y місті fоnтаnів.

Дата публікації: 18 Серпня 2013 о 18:04 | Категорія: «Поток сознания» | Перегляди: 542 | Коментарів: 16
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)

Y місті fоnтаnів.

Рік у рік сичить сузір’я родимок на повних грудях  Землі. Фонтани. 
Розіп’ятий  пристрастю надр, вихоплює дві мімічні туманності. 
Більше одним,  але менше семи надрізаних цукатів на віщій брамі, 
роззувся і пішов крізь чар за орнаментами  затятої тридцятості. 

Розіпнуті циклони не вперше толочать  гріхи по  червоним роздоріжжях. 
Шарудять реставрації  зігнаних голубів з цілунків. Прісний солярій. 
Шелестким небокраєм розлога вода тримає небозвід над  ризами. 
Ніжно-білими мілинами  тече приручена на примус Річка-Нежиття. 

Цитьте! Мале нещастя тіпається на феєрії в сопілках  Тітітаки. 
"А що? –/М’ясна напівмла/ - O, мій причет розпер навіч душу? 
Урочий потоп чавить білу лаву в охочу річку і напоює мертвяків. 
Очамрілий кратер вибухає, обласканий і ошуканий медузою. 

В огрядності перл пречисте охрястя свіжих охабнів фонтанів. 
Надпекучий нектар охоплює облицьовані  ніздрі Землі і тягне... 



16 коментів

avatar
... "Шелестким небокраєм розлога вода тримає небозвід над ризами."  ( ! )

.....и, как говорится, не постесняюсь уточнить: про какой именно город идёт речь?
avatar
Місто Вінниця - це місто неймовірно-кольорових та чарівно-музичних фонтанів!
avatar
... О-у!.. Вiтаю!
avatar
первое ощущение, будто язык текста нарочито украинский, вот кагбэ его еще более наукраинить..."Розіпнуті циклони не вперше толочать  гріхи по  червоним роздоріжжях." - тут, возможно, грамматическая ошибка (опечатка)? вообще, даже с учетом возможной опечатки, предложение построено из-под подмышки. "Шарудять реставрації  зігнаних голубів з цілунків" - шарудять з цілунків? голубів з цілунків? зігнаних з цілунків? это уже не "многосмыслие", а потеря смысла в тексте. 
созвездие родинок - ужас.
avatar
Уважно читаєте тексти. Ви супер знахідка для автора. Дякую вам plmn  за однозначні потрактування семантичних зв'язків у  тексті. Ціль записаних мною " чітко неясних" словосполучень - саме в тому і полягала, щоб отримати таке семантичне поле відчуттів "нечіткості" уяви від прочитаного, вийти до загадковості, зрозуміти парадоксальності між речами, тобто, зловите те, що якби натякає на "непевності", на "розмиті", але відгадані образи-символи. Чіткий, конкретний, однозначний образ можна знайти у творчості класиків літератури. Це класичний художній стиль. Я не є той школяр, якого  цікавить віра у простий, однозначно-ясний класичний образ. Я свідомо відходжу від простої конкретизації, реальної деталізації, як це робили чудові класики. Розумієте, для написання цього тексту справді використані дещо  "неунормовані" семантичні і синтаксичні правила, у тексті відбувається заміщення класичних зв'язків між словами на  квазі-зв'язки, на несподівані цікаві "випадковості".  У цьому проявляється  шершавість запропонованого стилю опису неоднозначних явищ і процесів у природі.  Наприклад, виділити тільки електричне поле у речовині вам не можна, його ще супроводжують магнітне поле, гравітаційне поле, поле слабких взаємодій.  Множинність різних зв'язків між об'єктами, явищами, процесами
Дякую вам за "межовий" якісний перестрах відчуттів у  зв'язці двох слів "сузір'я родимок".  Накладання непритаманного одне одному  - це і є граничний перехід до парадоксу множинності у вашому відчутті.  Ясно, що дуже складно однозначно трактувати   словосполучення "сузір'я родимок". Тому і виникає апатія до невідомого вам. Для мене, така відкрита метафорична загадка-ознака, а що це таке? - як і для будь-якого читача. Є загадки, на які існує багато правильних відповідей. А що мав на увазі  автор, коли написав словосполучення "сузір'я родимок"? Здається, воно означає не стільки множину цяточок на тілі,  скільки множину активних,  живих точок, із яких сичать параболічні, спіральні промені фонтану, або множина чорних дірок-джерел на водяному небі у Південному Бузі  і т.д. т.п...
avatar
...Ох, Сергей ( Петрович ) — ХОРОШО, хорошо, очень хорошо трактуете не только принципы эстетики и поэтики данного Текста, но и важные моменты СТАНОВЛЕНИЯ творческого сознания и ВОСПРИЯТИЯ художественных ( поэтических ) материй ( Миров ). Подходить к  Явлению с позиций того, что уже знаешь - умеешь
и  — п о н и м а е ш ь  сам — ОШИБКА!..
Но — кто из нас не ошибается...
... честно сказать, Вы автор настолько самобытный и "накрученный", что я тоже и затрудняюсь, и ломаю руки-ноги ( каждый раз и обязательно ), но все упрёки только к себе... Так что этот Ваш самокомментарий на мою душу и мозги — бальзам... Спасибо!
avatar
ок, не знаю, сколько ценности в таком перекручивании языка, ну, если делаете это осмысленно - то флаг в руки.
а созвездие родинок вызвало ужас не в плане образа, а в плане того, что эта конструкция уже перетекла в шаблон (девчачья-контактная поэзия из соцсетей, где созвездие родинок и созвездие веснушек есть одними из мимимиобразов), что унижает текст.
кроме того, немаловажно, что автор вкладывает в текст. идет ли он за звуком или за смыслом. после прочтения осталось послевкусие, будто - за звуком.
спасибо за адекватный диалог)
avatar
Ніно. Маю різний досвід на свої помилки. Досить багато перевіряю учнівських творчих робіт і мушу їм давати коректну оцінку, ось чому бачу свою "помилку" з різних точок зору.  Однак внутрішньо відчуваю, що  "неунормовані" знахідки-помилки  - це не завжди авторський стиль мислення, авторська точка бачення, унікальна точка відчуттів.  У моїй уяві будь-яка стилістична фігура у вірші - це авторська норма, але колись давно-давно, це була свідома або несподівана помилка першотворця цієї стилістичної фігури. Отже, на яких "творчих" помилках, і в яких фонічних, морфемних, лексичних, семантичних, синтаксичних, графічних полях, можна отримати повніше враження, завершений вербальний зміст( чи смисл)  об'єкта, явища, процесу?  Досвід підказує - як на мою думку, - найкраще,  освоїти класику жанру, а потім змінювати динаміку змісту за допомогою заміщення  зв'язків у відповідних полях, а не повністю руйнувати їх у цьому полі. Метаморфози, деформації, симетрійні спотворення, пропорційні перебіги   класичних стилістичних фігур на відповідних мовних полях - це джерело моєї поетичної творчості.
avatar
... Сергей Петрович. Я ведь НЕ_ВАШИ "ошибки" ( и без кавычек ) имела здесь в виду, говоря о предвзятости подхода к Явлению того или иного ЖЕЛАЮЩЕГО что-то воспринять или взять(ся) да и ОЦЕНИТЬ, ориентируясь на свой вкус и опыт, но НЕ_ИМЕЮЩЕГО природной гибкости в отношении к ИНАКОМЫСЛИЮ. Аксиома "Инакомыслие не есть мышление хуже" — не всеми может восприниматься именно как АКСИОМА, — а ведь в ней заложен нравственный императив! — который лично я — ДЛЯ_СЕБЯ! — формулирую так: "Не понимаешь человека ( поэта, личность, явление ) — отойди и не мешай ему".

А то, что Вы  п е р е в е л и  стрелки задетого тут вопроса на себя, и то, к а к  Вы это сделали, я, не первый год с Вами
на сайте общаясь, признаться, восприняла как человеческий и педагогический ТАКТ... по отношению к  "гипотетическому оппоненту". И ещё раз ПОРАДОВАЛАСЬ. Правда. smile )) : "Ой, i добре ж менi тут iз Вами..."  yes  !!!
avatar
Звернув увагу на сучасні німецькі і вінницькі шкільні газети. Там повно різних творчих і пошукових помилок. Запитав німецьких учителів, чому ви  не виправляєте у газетах дитячі помилки, отримав природну відповідь. Це ж пошук, творчість дітей.  Хай набивають руку. Творчість і пошук дитини первинна стадія креативності мислення, а коректорська робота учителя - вторинна, майже зайва. Задача учителя створити і організувати творче середовище, а не нав'язувати одну точку зору на мовні феномени. Думаю, що з віком і з отриманим досвідом різних пошуків відбувається природний відбір сумнівів, непевностей у свідомості дітей, а згодом виникає не миттєвий, а поетапний шлях народження нової думки у дітей.  Отак і народжується автор зі своїми унікальними враженнями і точками зору на те, що його турбує.
Відома така повчальна педагогічна легенда. Учень Піфагора розв'язав задачу на знаходження довжини діагоналі квадрата, тобто, він зрозумів, що існують числа, що відмінні від дробів і від цілих чисел. Піфагор мав класичні знання, згідно яких не існує інших чисел, окрім натуральних і дробових. Тому вважав, що його учень допустив велику помилку. Піфагор насмерть покарав учня за помилку. Згодом вияснилось, що помилявся учитель Піфагор, а його мертвий учень був правий. Цей учень першим відкрив ірраціональні числа(у яких безмежна неупорядкована кількість цифр у дробовій частині числа). Справді, ірраціональними числами вимірюються діагоналі квадратів з цілочисельними сторонами.  От що таке пошук дитини!
avatar
... Абсолютно! Абсолютно и совершенно согласна с немецкими учителями...

.... А  В а ш и  педагогические заметки, несравненный Сергей ( Петрович ), как нельзя более своевременны и
.....уместны здесь на сайте, буквально "делают погоду", имхо, —  к вопросу о ПРОГНОЗАХ cry )))

... Пускай же милостивый Господь и впредь направляет Вашу вдумчивую щедрую десницу на это Правое Дело, т.с. ! Аминь.  heart
avatar
ВЫ - ребенок? или состоявшийся автор? или автор, считающий себя состоявшимся?
короче, вопрос в правке - спорный. в детских текстах самоценно уже то, что они детские.
avatar
... это называется "Слышал звон"...  bye
avatar
plmn дякую за дуже цікаве запитання:  "Хто я?"  Мені, здається, я не є вартісним автором, який виправдає вашу довіру і сподівання на духовний прибуток, (я не знаю,  що ви  хочете від мене, як автора, отримати?)  А для сучасної поезії, зізнаюся, я - парадигмальний папуас!
avatar
вот я походила, и все же вернулась. любопытно, как вопрос о невысокой ценности текста плавно перешел на высокую ценность ошибок в тексте. ибо из ошибок да рождается гениальность. *сарказм*. от господина vinnserа в качестве автора я, да и не только я, но и любой грамотный читатель, захотела бы получить не огромное полотно оправдания неунормированных семантических, стилистических и прочих каверзных каверз текста. а текст, в котором сии квази-связи органичны. в данном случае, в случае конкретного текста, предложение оказалось искусственным, неестественным.
плохо или хорошо это, решать вам. для меня - плохо.
avatar
Цікава точка зору на "невисокість смаків" автора або точніше сказати співавтора у народній вимові думок.  Шаную такого розумного читача, як ви.  Ви, вважаєте, що авторські норми усіляких вимог до художніх моделювань віршованих і невіршованих опусів - це якісний критерій художньої творчості? Думаю, що це лише дещиця  великої гри у нормованність "художнього стилю", а не захист чи реабілітація виконаного задуму. Мистецтво - це гра в інформаційне моделювання  і не більше.  Цілком згоден з вашою точкою розуміння, 15 plmn, якщо художні, стилістичні та філологічні вимоги занижені у тексті, то наперед  виходить мислення над художніми  "штучностями" зв'язків у моделі-тексті, бо саме вони визначають художнє тло якоїсь там реальності, а не майбутнього і минулого базису, де вони можуть бути взагалі відсутні. Зрозумів, для когось це дуже погано, - бо  найкращий смак і чуття не у оповідача чи читача, а у  реальністі, як  зразкової моделі, опус- це лише  копія  смаків   автора( ба, навіть читача) даного опусу. Дякую, за критеріальне коментування, ви чудово володіє аналітичним мисленням, хай вам пощастить його використати на  користь художньої сучасності.

Залишити коментар

avatar