Y місті fоnтаnів.
Дата: 18 Серпня 2013 | Категорія: «Потік свідомості» | Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)
| Перегляди: 857
Y місті fоnтаnів.
Рік у рік сичить сузір’я родимок на повних грудях Землі. Фонтани. Розіп’ятий пристрастю надр, вихоплює дві мімічні туманності. Більше одним, але менше семи надрізаних цукатів на віщій брамі, роззувся і пішов крізь чар за орнаментами затятої тридцятості. Розіпнуті циклони не вперше толочать гріхи по червоним роздоріжжях. Шарудять реставрації зігнаних голубів з цілунків. Прісний солярій. Шелестким небокраєм розлога вода тримає небозвід над ризами. Ніжно-білими мілинами тече приручена на примус Річка-Нежиття. Цитьте! Мале нещастя тіпається на феєрії в сопілках Тітітаки. "А що? –/М’ясна напівмла/ - O, мій причет розпер навіч душу? Урочий потоп чавить білу лаву в охочу річку і напоює мертвяків. Очамрілий кратер вибухає, обласканий і ошуканий медузою. В огрядності перл пречисте охрястя свіжих охабнів фонтанів. Надпекучий нектар охоплює облицьовані ніздрі Землі і тягне... |