Холодний блеф не пий згорла. Такі звичайні катастрофи.
У осені татарський профіль, вона все спалює до тла.
Пожежі нищать непомітно останні залишки тепла,
і тільки вперта омела не вірить у чужі плей-офи.
Кочують дні. Безцільний ряд – аби добути рік пошвидше.
А там, за горизонтом тиші, куди не досягне ефір
найбільшої з усіх довір, напевно, вже стає тепліше,
і підставляє хтось обличчя в долоні весняних вітрів.