Легенда про порцелянове місто | Публікації | Litcentr
19 Листопада 2024, 21:27 | Реєстрація | Вхід

Легенда про порцелянове місто

Дата: 02 Серпня 2010 | Категорія: «Медитативна лірика» | Перегляди: 983 | Коментарів: 7
Автор_ка: Илинич Светлана (Всі публікації)

Порцелянове місто застигло в ефірі
ненасталих обітниць, ненатлих бажань.
Вже на вагах закінчились гирі вагань
і я міряю час безсоромно, на віру.
Якщо хочеш, приходь: тут в пошані чужинці:
сни віддали в архів, на сторожі луна,
все заклеєно щільно шпалерами дня,
бездоганно бездонного. Повні по вінця,
йдуть вузькими шляхами по руслах долоні
у неміряний простір живої води
всі минулі життя – приміські поїзди -
тільки цокають ходики втрат на пероні.



6 коментарів

avatar
всі минулі життя – приміські поїзди - цікавий образ.

що таке "ненатлих"?
"луна" українською це "эхо" російською.

avatar
Ненатлий - ненаситний, у принципі, діалектизм, але широковживаний. У цьому контексті, як на мене, доречне.

А про луну - це ви для читачів чи для мене? biggrin
Я луну з місяцем не переплутаю, у контексті саме "эхо".

avatar
спасибі за слово - цікаве smile
avatar
Вживайте на здоров"я! smile
avatar
цікаво уявляється ваш світ
avatar
Дякую.

Залишити коментар

avatar