Данина
Дата: 16 Квітня 2014 | Категорія: «Медитативна лірика» | Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
| Перегляди: 1000
Стріла, ропуха, птах -
це данина,
не тим,
до кого втрапили,
а - нам,
з вимоглих нетрощів,
що нутрищем гельгочуть,
гуркоча попелом:
- дай долі силу, синку!
- так, я дам!
Де б не лягла стопа,
де б доторки не бранні лонью,
то - все її,
бо ж ніде правди діти,
що не відтята
повінь-пуповинь,
від розіп'ятого навхрещу,
пригоща тим і тим -
м'язова казана…
Ми жиємо на пагорбах,
що всім на оболонь
гартує здвижень:
лягаємо в нього,
й - рости, собі, курган;
мы - лінники прасвітня
догляду та заповіту,
однечке, що в руці тримаємо
з народження -
пір'їна,
тому, що:
прибули до раю цього,
зграба гриву;
тому, що…
За ним кортить
в корогвини гаївни,
із ним-лишень,
в усе поточення -
струмить стрімла!..
.
0
