Асфіксія
Дата: 31 Січня 2014 | Категорія: «Поза рубриками» | Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)
Редактор_ка: так | Зображення: так | Перегляди: 883
Великі будинки
заковтують тебе
й твої рефлексії,
ноги несуть
тебе на дахи,
подалі
від шкіряних
сидінь
і автобусів
з п’яними
клерками
вулиці вкриті
мертвими двірниками,
замість снігу,
падають відкриті
вікна і б’ються,
як серця мільйонів
безхатченків.
Замість літа – осінь.
Замість осені –
вітер у вуха
й відкорковані пляшки
з вином,
музика тріскає
й переходить
дороги
та вибоїни.
На її плечах
втомлюється
шкіра,
і тріскаючи,
перетворюється
у грифів,
що летять
подалі від неї,
тебе
та ваших теплих
в’язаних светрів.
0