Я крокую за тобою. Вікнами віковічності. Очима Всесвіту.
Дата: 11 Січня 2014 | Категорія: «Поза рубриками» | Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)
Редактор_ка: так | Зображення: так | Перегляди: 870
Пацюки танцюють
Обирай
Вибухи
Компасів
Чи
Вибухи
Залізовивітрювань
Янголів
Пацюки Танцюють
Обирай
Чи
Зручні
Крісла
Для
Споглядання
Власної
Безрухомости
Коли
Отрути
Пересічних
Громадян
Величезного
Вулика
Потрапляють
На серцеві
Кінцівки
Твоєї
Осені
Оси.
Жалять
Наче
Оси.
Закопуй
Ножі
У сховки
Сонцезатемнених
Ліній
Долонь
Того
Тієї
Хто
Чомусь
Затерся
І стер
всі
вітри
у твоїх
грудних
кишенях.
Пацюки танцюють
Знай
Посмішки
Милосердя
Знай
Кволість
Чекань
Безмірних
Безвимірність
Мрій
Макети
Маленьких
Комашиних
Будинків
Дивись
Онде
Там
Від стріл
Відділилась
Ще
Ледь
Дихаюча
Любов
З
Розбитим
Переніссям
Беззуба
Безока
З безліччю
Вивихів
З безліччю
Трав’яночорніючих
Травм
Дай їй
Прорости
В собі
Ну хоч
Би залишком
Світла
Не стримуй
Вогні
Потопаючих
Суден
Все, що мало
Відбутись
Уже
Відбулось
У танцях
З
Твоєю
Вічністю
З’явилось
Ім’я
Тихий
ТеплоВогняний
Космос.
Пацюки
Танцюють
Сприймай
Це.
0