Я крокую за тобою. Вікнами віковічності. Очима Всесвіту.
Дата: 11 Січня 2014 | Категорія: «Поза рубриками» | Перегляди: 796 | Коментарів: 1
Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)| Редактор_ка: так | Зображення: так
Пацюки танцюють
Обирай
Вибухи
Компасів
Чи
Вибухи
Залізовивітрювань
Янголів
Пацюки Танцюють
Обирай
Чи
Зручні
Крісла
Для
Споглядання
Власної
Безрухомости
Коли
Отрути
Пересічних
Громадян
Величезного
Вулика
Потрапляють
На серцеві
Кінцівки
Твоєї
Осені
Оси.
Жалять
Наче
Оси.
Закопуй
Ножі
У сховки
Сонцезатемнених
Ліній
Долонь
Того
Тієї
Хто
Чомусь
Затерся
І стер
всі
вітри
у твоїх
грудних
кишенях.
Пацюки танцюють
Знай
Посмішки
Милосердя
Знай
Кволість
Чекань
Безмірних
Безвимірність
Мрій
Макети
Маленьких
Комашиних
Будинків
Дивись
Онде
Там
Від стріл
Відділилась
Ще
Ледь
Дихаюча
Любов
З
Розбитим
Переніссям
Беззуба
Безока
З безліччю
Вивихів
З безліччю
Трав’яночорніючих
Травм
Дай їй
Прорости
В собі
Ну хоч
Би залишком
Світла
Не стримуй
Вогні
Потопаючих
Суден
Все, що мало
Відбутись
Уже
Відбулось
У танцях
З
Твоєю
Вічністю
З’явилось
Ім’я
Тихий
ТеплоВогняний
Космос.
Пацюки
Танцюють
Сприймай
Це.
0