Бляшанка
Дата: 16 Лютого 2011 | Категорія: «Епітафії» | Перегляди: 1519 | Коментарів: 2
Автор_ка: Сонце Месяц (Всі публікації)
Як ми діти іграшки досконалі
І зупинено час
Що є направді, кінець
І початок одразу
Готель, де розбиваються фрази
І дерево майже ніч
Гойдається зникає
Торкається втомлених скронь
Розповідає мугикає дурить
Вальсує навколо
В наших будинках тремтяче скло
Обіцяє ще сніг. Навіщо знання
Які ми діти. Крамольні. Жарти
Шматувати зблизька, зелені пантофлі
Червоні краватки. Гумові хихоньки
Смерть до Різдва. Вічна пам'ять
До кави, без цукру, із цукром
Стоматологія цілодобово
Спалахують пивні банки. Зимові веселки
Мама, я в блюзі
Подай'му, Боже, на гумор
«Булочку! Купіть мені булочку!»
[Стара божевільна на розі вулиці]
Крок за кроком від свого усього
Повз пиво, футбол і! плазму
Крапкою крапки, від бляхи й жесті
Відбитих облізлих стейків, away
Мир ~ війна, стародавнє майбутнє
Сакральна нірвана нарвана
«У ямах брати ямові висоти!»
[Дурнувата байка про ями
молодиця-не-в-собі
реверанс щоп'ять'кроків]
алілуя і кожному неодмінно подасться
D– I– Y–
миршава казенна зелена кімнатка
справжність
Кричати, аби почути так
Кричати ще. Ще кричати. Ставати
Ще- криком
Відбитий шматками сміх
Регіт, клекіт, гавкіт
таки- вцілити
«Та я, з сусіднього мі...
та не зна...»
[ні- бо -ні]
подеколи білий світ не надто би брудний
чи ви закохані, пак наркомани
cito, невічная пам'ять
ґречна темнозелена бляшанка
метафізика у вазоні. агонія
«...мудрецям годі знати,
що воно стати - тупим»
[Босток]
Струнко, рівняйсь. Кохання
Вперед. Темношкірі войси
Пан Соломон
Неправий, правий
Віртуальний Джо
З ритуальних воріт
На світанку. Неквапно
збираючи витхлі бички
У порожні чіпсові пачки
Art elements © design56, Russell Bloor
0
