СТИХ ДУШЕВНОГО ЧЕЛОВЕКА | Публікації | Litcentr
29 Березня 2024, 07:13 | Реєстрація | Вхід

СТИХ ДУШЕВНОГО ЧЕЛОВЕКА

Дата: 22 Листопада 2011 | Категорія: «Юмористична поезія» | Перегляди: 1072 | Коментарів: 1
Автор_ка: Елена Шелкова (Всі публікації)

А я каков? А я таков –
 Признаться вам не трушу,
 Мне Бог совсем не дал мозгов,
Но дал большую душу.
 
Стихов и горя кутерьма,
Дожди сменяют ливни.
 Обидно – горе от ума
 Вовеки не грозит мне…
 
 А я любил, а я спешил,
 Но ей всё было мало.
 И горе, горе от души
 Моим проклятьем стало.
 
Мне говорят – стихи пиши,
Бросай пичужкам крошки…
 А я бы душу задушил,
 Но я рождён хорошим.
 
 Пусть кто-то вновь срывает куш,
Не рвя себя на части,
 Пусть тысячи бездушных душ
Берут за горло счастье…
 
 А я ушёл от дележа,
И с грустью понял, люди,
 Что очень умная душа
 Большой уже не будет.
 
Одни дела планет вершат,
Другим семья и дети…
А у меня одна душа
 И – ни шиша, и ни шиша…


1 коментар

avatar
Одни дела планет вершат,
Другим семья и дети…
А у меня одна душа
И – ни шиша, и ни шиша…


Так, к сожалению, к счастью ли, бывает...

Залишити коментар

avatar