…дерев'яні відвертості…
Дата: 15 Липня 2011 | Категорія: «Верлібр» | Автор_ка: biryuza (Всі публікації)
| Перегляди: 691
... ніколи не знаєш чому саме-
просто прокидаєшся і далі боїшся
(дихати чи залишатись бездиханним).
Продовжуєш спалювати сірникові ранки,
обпікаючи лице всьому світу.
Він знає чого хоче,але не знає мене-
я ж знаю його, але не знаю чого хочу.
Однакові стежки ведуть нас в різні світи
з схожими стінами та фотокартками на них.
Якщо важко, значить краще не прокидатись,
бо наше коріння колись сплететься і
ми пустим його в підлогу старого будинку.
Небезпека множини, що стає одниною-
загроза страху перед загрозою бути кимось.
Ти ніколи не розповідаєш ЧОМУ,
а я зачасто говорю про це "НІКОЛИ"-
лише б ніхто не почув дерев'яних відвертостей....
0
