Novecento
Дата: 23 Липня 2014 | Категорія: «Верлібр» | Перегляди: 913 | Коментарів: 1
Автор_ка: М. Сташко (Всі публікації)| Редактор_ка: так
я вростаю у краєвид
входжу у нього як у плоть
вбираю у себе всіх подорожніх
і
затуманені запліснявілі горизонти
витікають з моїх нір
витікають
не
ушкодженими
серед тиші ранку
серед тиші дна
серед тиші
світло
проростає як овес
з рідкого полотна плину
згинається удвоє від власної потуги
тече
ходи до мене, земле
я візьму тебе міцно
вчеплюся покрученими пальцями у твою рослинність
грунт
густо і неодноразово буде у мене під нігтями
я візьму тебе так як беруть Нереїди Наяди
як бере вода
увійду у тебе
у світ-
ло
прищеплю первородний гріх через тебе
собі
-1