Постмодернова молитва
Дата: 04 Липня 2013 | Категорія: «Верлібр» | Автор_ка: Ксана Коваленко (Всі публікації)
Зображення: текст номинирован | Перегляди: 896
О, Срібна рибо місячного сяйва,
Подивись на нас,
На наші недовершені справи,
Обмілілі думки,
Пусті слова,
О, зазирни
своїм холодним превеликим оком
у наші ниці душі.
Промовляй до нас повсякчасно,
Відповідай нашим спраглим ротам,
Кидай до них свою ікру небесну
Та захисти від тенет всесвітнього зла.
Нині, повсякчас і на віки вічні.
О, свята, що ти безтурботно плескаєшся
у зірковому молоці
та тобі на нас байдуже,
О, згадай, як промовляти людським голосом,
О, не залишай свій планктон
У космічній пастці.
О, яви нам своє срібне тіло.
Нині, повсякчас і на віки вічні.
P.S:
Волаємо.
Чекаємо.
Амінь.
0
