очікування | Публікації | Litcentr
27 Грудня 2024, 15:19 | Реєстрація | Вхід

очікування

Дата: 16 Грудня 2012 | Категорія: «Верлібр» | Автор_ка: Я.Д.Кураре (Всі публікації)
| Перегляди: 794

осiнь розчулена
з неба зiрвали клапоть
духмяний
теплий
вересневий
клапоть досконалостi
клапоть синьої парчі
помережаної блистким
золотавим павутинням
старечі руки
чи не вщент понівечені часом
й де взялася у них ота шляхетна вправність
старечі руки
обережно та лагідно
згортають оте невагоме
мабуть так
пестять материні долоні
щойно випрані пелюшки
старечі руки
вміщують незбагненну річ
у потаємну шухлядку
вкладають
поряд із ладаном
певно що сховок надійний
ледь чутно клацає срібна застібка
старечі руки
трохи потомлені
красиві мов коріння пустельної акації
старечі руки
дещо хижі
із пазурами грізного птаха
смагляві
у пігментних плямах
та числених рубцях
старечі руки
мають відпочити
бо час до праці
старечим очам
най буде зірка
най буде зірка

4 коментарі

avatar
Тема тем...и тем проникновеннее...
avatar
Тема тем тут даже рефреном.
Упиваюсь редкостным феноменом, когда кульминация жизни у человека должна состояться при конце, и он это знает, и держится ради. В противовес (нашему) времени, в котором у подавляющего большинства пожилых людей всё давно позади, а через одного, и позади-то ничего толком нет. Впереди только страх, все мыслимые степени дискомфорта, апатия.. - ненавижу такое!
avatar
хороший стих
avatar
Спасибо, Ксана))

Залишити коментар

avatar