Всесвіт поза будинком
Дата: 24 Серпня 2012 | Категорія: «Верлібр» | Перегляди: 724 | Коментарів: 1
Автор_ка: Руслан Поїденчук (Всі публікації)
Про що хотів сказати мій внутрішній голос? Повідомити хотів про що
в цей невизначений день, коли безнадійно, здається, сплутані
всі сліди, і вулиці всі та провулки ведуть у нікуди в ніщо?
Привиджуватись буде знову закутній будинок, всотане
світло незнаного світу в вікні - геть до ранку. Хто чекає,
не спить, прислухаючись до кожного звуку знадвору?..
Все блукаємо серед плетива власних слідів, у тумані зникаємо,
не залишаючи для себе бодай яких-небудь назнак. Для твору
готичного - сутінкові ідеї. За таємницею несамохіть у бік...
Невже не доторкнутись до теплої руки, не зауважити чудових ліній долі,
і не дочутись слів, які змінюють рух всесвіту поза будинком в саду? Лік
часу, в якому блукаємо серед плетива, тихо зростає собі, поволі.
0