Країна-привид | Публікації | Litcentr
22 Червня 2021, 01:18 | Реєстрація | Вхід

Країна-привид

Дата публікації: 31 Липня 2013 о 15:59 | Категорія: «Белый и вольный стих» | Перегляди: 514 | Коментарів: 2
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)

Країна-привид, що відбирає життя

 

 

Виникаю доступний у формах, без шор абсурду.

Як легко осліпитись привидом, а не примарою у словах.

Ніколи не відмовляю собі у жертвенних враженнях,

багатих колекцій  душі від щойно вичитаних віршів.

 

Неповторність цінніша за тлінність народу-невдахи.

Мені, вільному, не сходитися  з ордою по вулицях міста.

Для вдалого виправдовування старих забавних казок,

я тиняюся вишуканими кулуарами втраченої влади.

 

Який могутній світ з міцними примарами на всі боки.

Забавна істота стрімко лунає за рукава  широкого Бугу.

Я дозволяю собі те, чого не може дозволити жоден поет

у найпотаємніших глибинах душі – цинізм над собою.

 

Халепа перетворює весь абсурд у вітер, а бунт катів - у бурю.

Здається, все гранично просто,  з дурості дурня дурна  уява.

Вбиваючи пам’ять про СРСР, я німію, витягую із серця стрес,

Страшне виростає з розтрощених заводів, фабрик, амбіцій.

 

Занепокоєно розмахуюсь на поле сіячів безсмертників.

Приречена пам’ять, одні парадокси, до яких ще не звик.

Вихолощений з голої душі, безмежно щедрую на всяку любов.

Каюсь за жертви, мені потрібні  дзвони і  живі душі-дзвонарі.

 



2 коментарі

avatar
...і живі душі-дзвонарі. ТАК.
avatar
Ніно. Дякую. Так, мертва точка цього вірша " ...мені потрібні  дзвони і  живі душі-дзвонарі. "

Залишити коментар

avatar