ГЕРМЕТИЧНО ЗАМКНЕНИЙ ПРОСТІР | Публікації | Litcentr
18 Листопада 2024, 15:17 | Реєстрація | Вхід

ГЕРМЕТИЧНО ЗАМКНЕНИЙ ПРОСТІР

Дата: 18 Грудня 2010 | Категорія: «Філософська лірика» | Перегляди: 882 | Коментарів: 1
Автор_ка: В'ячеслав Митрога (Всі публікації)| Редактор_ка: за | Зображення: можно

* * *

Герметично замкнений простір.

Тіло - долання меж.

Споглядає мене навпроти

стоголовий голодний пес.

Допивають шматки зневіри,

мов вампіри, мої думки;

залишаю під тином тіло,

оп'яніле від дикості.


Проминаю шалені гони,

розчепіривши дві руки...

Коби міг - полетів у гори, 

щоб зігріли мене зірки.


2004



1 коментар

avatar
И снова медитативная лирика. Образно, звездная высь, много простраства (не герметичного, не камерного) стиха... Неприкаянность души...
"Споглядає мене навпроти
стоголовий голодний пес." - очень энергичный "опасный" образ!
"Тіло - долання меж" - ртимически несколько выбивается, но такая синкопированность не является здесь недостатком.
Неточные рифмы: "думки" - "дикості" возможно благодаря неточности заставляют обратить внимание.
Даже не знаю - авторская смелость или небрежность? smile

Залишити коментар

avatar