Без пояснення, хто ти... | Публікації | Litcentr
23 Грудня 2024, 06:55 | Реєстрація | Вхід

Без пояснення, хто ти...

Дата: 26 Жовтня 2010 | Категорія: «Філософська лірика» | Автор_ка: Евгения Фарщук (Всі публікації)
| Перегляди: 629

Кадмій  лимонний  і  суміш  зірок,
Дощ  під  ногами,  розмішаний  з  небом.
Осінь  –  це  музика,  й  певно,  що  рок,
Жовтий  токсин,  що  проникне  у  тебе.
Це  гігабайти  п’янких  почуттів,
Стерті  із  дисків  –  летіть  вже  на  волю!
Осінь  -лиш  музика  й  точно  -  без  слів,
Рветься  у  бій,  та  не  може  без  болю.
Просто  не  може…  ну  годі,  мовчи!
Скоро  набридне  усім  позолота,
Осінь  –  це  привід  без  слів  і  причин
Тихо  піти  й  не  пояснювать,  хто  ти...

2 коментарі

avatar
Закінчення фатально звучить.
avatar
Хорошо получилось. Хотя и грустно.
Желтый - цвет разлуки, да?
Если не навсегда, то хотя бы на время.
Желтым отсвечивает
убегающая вода
выцветший желтый соломенный
в темя
шляпа такая - и солнечный луч
красит себя в желтый цвет, проникая.
Желтый - наверное, это беда?
- Что ты, малыш,
это краска такая...

Залишити коментар

avatar