ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА

піт і пісок твої губи сухі і солоні

піт і пісок моє тіло сухе і солоне

ми будівельники вежі в святім Вавилоні

в місті де біла земля і вночі не холоне

теплі долоні шершава поверхня цеглини

тихо додолу спадає зітліла одежа

порох до пороху потім і глина до глини

тіло до тіла ось так і будується вежа

в небо злітають стрімкі гострокрилі лелеки

час шурхотить у клепсидрах розжареним змієм

сотнями гинуть раби не витримують спеки

вчора помер мій коханий а я ще не смію

хочу торкнутись губами сухими мов листя

тіла твого що написане в бронзовій гамі

марячи тим як в тінистому східному місті

ми виногрона холодні давили ногами

вежа упала додолу сьогодні опівдні

вісім сестер моїх вкривши камінням й пісками

о міднокосі мої як без вас мої рідні

скоро і я в цій пустелі поляжу кістками

всюди гортанні склади чужоземної мови

вісім братів моїх взяли у рабство чужинці

як мої рідні без вас о мої чорноброві

як мені вижити крихітній зламаній жінці

піт і пісок твої губи сухі і солоні

піт і пісок моє тіло сухе і солоне

будь же ти проклята вежа в святім Вавилоні

в місті де біла земля і вночі не холоне