заспокійливе
Дата: 04 Серпня 2009 | Категорія: «Філософська лірика» | Перегляди: 994 | Коментарів: 3
Автор_ка: Александра Очман (Всі публікації)
Прокинешся зранку, але щось піде не так...
Для когось, але не для тебе палає сонце.
Відсутність нового як завжди гірка на смак,
І думки мордують із дикістю каталонців.
А ранок липкий, як неякісний з вишні сироп,
Але за вікном - придивляйся! - суцільне щастя:
Дахи у блакиті неба нароблять дірок,
А нижче - малеча в шкарпетках смішних і смугастих
А тиждень тому я ніби пливла між трав,
І мила Лінор назбирала у полі квітів,
І Бог за життя більше все ж таки дав, ніж забрав,
Напевне то був покровитель усих туристів.
Є сили долати свій позачерговий стрес,
І витерти сльози, злізаючи з підвіконня...
І знову здається, що є у житті сенс,
І їздять по парку принци на білих поні!
0
