anima. | Публікації | Litcentr
18 Листопада 2024, 15:19 | Реєстрація | Вхід

anima.

Дата: 15 Січня 2014 | Категорія: «Філософська лірика» | Перегляди: 752 | Коментарів: 1
Автор_ка: Alla Jour (Всі публікації)| Редактор_ка: да | Зображення: можно

вічножіноче начало розквітла кривавим нічна орхідея
земля розкриває уста і розчиняє два зморених тіла у роті
як часто нас зцілює те
що мало б розрізати блискавкою і обернути на попіл..
легкість чужої тіні у декольте вдовиного завтра
чиркає дзьобом надчуттєвою скляністю віри
навіть коли не лишається жодного raison d'etre
навіть коли не лишається жодного шансу
а кількість життів вичерпана
у банку сансари
кожен демон, який себе поважає,
перетворюється на кішку
і ступає надтонкою ниткою, натягнутою понад прірвою..
дихотомія серця і розуму холодна війна між так є і так має бути
стукають попід ребрами титановим молоточком
найважливіші слова для кожної жінки
є не я кохаю тебе
а – я хочу
від тебе дитину.


1 коментар

avatar
1
на мій погляд, фінал є чимось чужерідним на фоні сукупності зібраних Вами образів. адже постулювання ніколи нікому нічого не приносило гарного, тому і проповідування про "найважливіші слова" здається недоречним.
загалом текст досить пишний, переповнений гіперпоетизованими образами, на зразок демона і кішки, блискавки, що перетворює на попіл, розподілом серця і розуму. Думаю, якщо б у цей багатий словниковий запас, яким Ви оперуєте, вкласти якусь цікавішу неповторну думку...
у Вас є потенціал. я би порадила для початку позбавитись від гіперпоетичності, пафосності у тексті - викреслити з лексикону всі ці серця-душі-демони та інші абстрактні поняття. цей текст вже склався, але будуть ще, і вони можуть бути набагато кращі, якщо Ви, звісно, не відмовитесь від творчого зростання та якісної критики Ваших текстів.
вітаю на сайті!

Залишити коментар

avatar