Колись таки тебе покину,
 Подамся у чужі світи,
 Моя шановна Україно,
 Взірець чесноти і цноти.

 Твоє минуле заповзяте,
 Де то татари, то ляхи
 Тягли жінок, палили хати,
 А потім старшиї брати

 На тебе лапу наложили
 І заходилися скубать,
 Поспіль витягуючи жили,
 Вкраїна - ненько, твою мать.

 У гімні нашому співають, 
 Іще не вмерла ти єси.
 Мені ті співи душу крають,
 Та ти ж останнє оддаси.

 Своїм панам несамовитим,
 Своїм міністрам-шахраям 
 Я більше тут не хочу жити,
 Хоча й не хочу жити там.

 

 1998 р.