На честь Кирила та Мефодія
Дата: 24 Травня 2013 | Категорія: «Громадянська лірика» | Автор_ка: cергій вінницький (Всі публікації)
Зображення: Текст номинирован | Перегляди: 1175
Хитав страпатий біблію будівeль.
Одвик від крику вироків чолових.
За край мереж завис, випав у рівень
проти удару долі стогромових.
Крізь плини фуги обіг Богоявлений.
А за межею порожньо - без крил.
Стискаю зуби від розпук уявлених.
Поперек горла видутий у вир.
Ніде хитатись, пугачів – потома.
Полудне, стерпне, пекло - і не мстить.
Ти хто – що зойк до вирію в судомах
у полі лон, у трепеті хребтів.
Зотліли жили річки золотої.
Стоколом урубали вітражі.
Допоки у душі – мої сувої
божби перенапружені вірші.
Лямує в кришталях перебудова.
Світанок водопільне – жде чудес.
Спізнілих лун мене читає мова.
Люд янголів співає, - світ гуде.
0
