На честь Кирила та Мефодія | Публікації | Litcentr
23 Січня 2022, 08:00 | Реєстрація | Вхід

На честь Кирила та Мефодія

Дата публікації: 24 Травня 2013 о 15:21 | Категорія: «Гражданская лирика» | Перегляди: 911 | Коментарів: 6
Автор_ка: cергій вінницький (Всі публікації) | Зображення: Текст номинирован

Хитав страпатий біблію будівeль.
Одвик від крику вироків чолових.
За край мереж завис, випав  у рівень
проти удару  долі  стогромових.

Крізь плини фуги    обіг  Богоявлений.
А за межею   порожньо -  без крил.
Стискаю зуби від розпук  уявлених.
Поперек горла   видутий у  вир. 

Ніде хитатись,  пугачів –  потома.
Полудне, стерпне,  пекло - і не мстить.
Ти хто – що зойк   до вирію  в судомах 
у полі лон, у  трепеті хребтів.

Зотліли жили річки золотої.
Стоколом урубали вітражі.
Допоки у душі – мої сувої 
божби перенапружені  вірші.

Лямує в кришталях перебудова.
Світанок водопільне – жде чудес.
Спізнілих лун мене  читає  мова.
Люд  янголів  співає, - світ  гуде. 


5 коментів

avatar
Ніно. Щиро дякую  за відгук. Останнім часом маю обмаль часу власне на поетичну творчість, всього себе віддаю своїм учням. Але надіюсь і вірю, що настануть ті часи, коли зможу зануритись у  поезію, і  житиму тоді, як це було десять років назад, справжнім поетом.
avatar
Слава Богу! За всё. В особенности за учеников. И учителей... )
avatar
О, чудово!
avatar
Кайф! Но: "Світанок водопільне..." - не лучше ли: "Світанок водопИльне..."?
avatar
Так, це цілком  можливе слово, щось на зразок того, що є у динамічному змісті:   "водопливне".

Залишити коментар

avatar