... неначе комахи... | Публікації | Litcentr
18 Серпня 2022, 05:37 | Реєстрація | Вхід

... неначе комахи...

Дата публікації: 01 Вересня 2010 о 11:16 | Категорія: «Любовная лирика» | Перегляди: 648 | Коментарів: 2
Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)

… такого літа більше не буде. комахи –
уявні, немов вітряки, – розтрощи та цьомай.
сонце припухле в кишені, мов жуйка, пахне,
змученим язиком.
лагідні хромосоми
золотого вітру просять інтиму.
згідні
на холодний килим та електричні рухи.

… навісна механіка кульок, мов сон, блакитних,
зачерствіла агонія бджіл, що лоскочуть рухи,
тіньова скульптура з привидів,
півконсерви
кримінальних подихів (памороззю – по згадках…)

безтурботне «поряд» кусає ошийник, стерво.
здичавіла кров ковтає ванільну ватку.
вітряки гойдають землею, немов коханці
простирадлом.
язик заклинює у скарбничці
язика.
метелики в грудях непрані танці
зачинають, мов псих – нормальну в психіатричці.

… і не буде більше, знаєш, такого літа,
коли сонце припухле, неначе комаху, чавиш,
і ковтаєш сок, занадто солодкоквітний
і занадто пестливий, наче зімлілий щавель,
і гіркий, немов вітряки, що по них – і ніц не
спіймаєш…

… синцем на небі пече літак і
метелики в грудях кусаються міцно-міцно,
уникаючи погляду вічності-санітарки.

2 коментарі

avatar
"і ковтаєш сок..." Може таки "сік"? wacko
Будете на "Каштановом доме"? Будете выступать? На какой площадке? Когда?
avatar
ну да, конечно...(

не буду

Залишити коментар

avatar