осінь (Улісс) | Публікації | Litcentr
23 Грудня 2024, 09:28 | Реєстрація | Вхід

осінь (Улісс)

Дата: 30 Листопада 2009 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Лариса Радченко (Всі публікації)
| Перегляди: 1095

берег на обрії тане як цукор як сіль
що зостається нам? плакати бити на сполох
ти на гачку запитання віками висів
знаєш таких мовчазних розпинають на щоглах
 
де ти? в якій із жінок чи в якій із пустель
якір пускає під воду коріння залізне
місяць у череві неба щоночі росте
місяць на шибки віконні лягає і тисне
 
спиш наче спіймана риба чутливо слизький
півник-льодяник чи флюгер з тоненької жерсті
ночі проціджую ситом як теплі піски
ти осідаєш мов золото в пальцях і текстах
 
я залишаюсь чекати снігів і відлиг
гріти долоні над синіми квітами газу
ти розіп’ятий на тілі стрункої щогли
звідки ти знаєш про болю нагострені пазурі
 
звідки ти знаєш як страшно буває вночі
двері риплять і розпачливо плачуть завіси
зрештою знаєш тож просто пливи і мовчи
зрештою знаєш і досить і крапка Уліссе


6 коментарів

avatar
Ваші вірші дуже сподобались - викликают світлі почуття. Дякую, Ларисо, це дійсно дуже красиво. Дайте ще!
avatar
прекрасно...
avatar
Оцей вірш сподовався більше аніж "Дон Кіхот". Він щільніший, гостріший за змістом.
avatar
Це так дивно... Більшості людей більше подобається "Улісс", а особисто мені - "Дон Кіхот" wacko .
avatar
У всіх різне сприйняття, Лоро.
Може, "Дон Кіхот" просто особисто Вам рідніший smile
avatar
Насправді вони обидва про одну і ту ж людину. smile

Залишити коментар

avatar