танці на лезах трави
Дата: 28 Вересня 2009 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Лариса Радченко (Всі публікації)
| Перегляди: 1110
танці на лезах трави не минають безболісно
шкіриться сонце з очей твоїх злих і колючих
ночі в які ми пірнаємо важчають вужчають
в наших розмовах мовчання торкається голосу
хто нас забуде і хто відспіває нас пошепки
молишся східному вітру лягаючи спати
зливи себе розпинають на ткацьких верстатах
ночі в які ми пірнаємо тоншають довшають
знаєш тобі все повернеться кожна від кожної
інша і кожна від кожної трохи триваліша
пам'ять – рукопис який не горить хоч ти й палиш –
наші подушки наповнює снами тривожними
ночі все важчають нас безсоромно обмацують
нас незабуте непройдене мучить і точить
лиш сподіваюся право останньої ночі
вступить мені ця брюнетка зі срібними пальцями