не вірю! | Публікації | Litcentr
18 Листопада 2024, 17:11 | Реєстрація | Вхід

не вірю!

Дата: 22 Вересня 2009 | Категорія: «Любовна лірика» | Перегляди: 942 | Коментарів: 4
Автор_ка: Александра Очман (Всі публікації)

Самозречення забезпечено,
Хто не скорений, той приречений,
Хто все спробував, той обпечений,
І розщеплений за гріхи.
Що дозволено, то небажано,
Що доводили — те оскаржене,
Кожен з нас перенавантажений,
В кожнім тілі важкі цвяхи.

Недовіру вже розколисано,
Мій стакан зацвіта онісом і
Вже Царя притискають списами
До обшарпаної стіни.
Богородиця Одигітрія
Завчасу відліта до вирію,
А я їду якоюсь мірою
На засвоєння цілини.

У кохання твоє не вірую.
Як щось хочеш — то дожени.

4 коментарі

avatar
Александра, не поздновато - на целину? Союз почил в бозе... Хотя, если "якоюсь мірою" - то вполне...
Очень любопытная проекция религиозных чувств на взаимоотношения полов smile
ИМБ - имеет место быть. Только надо бы найти публикацию взгляда второй половины - для полноты ощущений:)
Удачи в стихах и вообще,
avatar
спасибо, и вам тоже удачи! ))
На целину - в какой-то мере, на целину, естессно - в переносном значении... )
А что до второй половины - самой интересно. Только хрен там мы увидим)
avatar
ни хрена мы не увидим... и виной тому - не зрение и не количество света smile
avatar
типа да. )

Залишити коментар

avatar