Споконвічна Самиця
Дата: 01 Липня 2014 | Категорія: «Любовна лірика» | Перегляди: 917 | Коментарів: 2
Автор_ка: Оля Мальченко (Всі публікації)
у чи яві де заплідне
кожен бажає проникнути в мою
засіяти доли рин у пронизливу гойдає
ти шукачу тіла мого і тілом моїм
невситимо по моєму
стільки плодів виносило лоно моє багатокрівне
що роджу безупинно й вухами моїми тече зав'язь пліддя
під повіками моїми близнюки блакитноокі
а у голосі моєму білі бунтівники змагаються за злиття із сонцем
то яйцеклітина моя новим міцніюча
для тебе владою своєю росить
прийди ж Сміливцю!
з твоїм багатоголівним фалосом припинення взнають
мої болі рани пустельні!
Прийди Незайманець Війни!
Прийди Старець уражений сліпотою та язвами!
Прийди Буйний Поводир Чорних Сузірь!
я посилю твоє найсолодше твоїх берегів паланьба
без знаходу потоне у вогкості моїх губ багатовустих
розпухлих від коріння твого фалосся
містичного відмелодійного клекоту злиття!
заплідни мене!
щоб з кожної пори сочилося твоє сім"я
щоб з кожного отвору зродила дитя
і щоб родилися вони одночасно й стрімко
й щоб кожен твій Білий Повстанець був сплавленний з моїм єством всеродючим
зміни мої губи на ширину
надглибини я дарую собою…
9/06
0