Серцями у вогонь | Публікації | Litcentr
22 Грудня 2024, 03:04 | Реєстрація | Вхід

Серцями у вогонь

Дата: 22 Вересня 2011 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Сашко Гриб (Всі публікації)
| Перегляди: 721

Ще  мить  і  планета  забуде,  що  ми  існували,  
Ще  крапля  і  небо  над  нами  відкриє  море.  
У  хмари  вгризаються  сірі  примари-причали,  
Розпеченим  снігом  на  щастя  лягає  горе.  

Запиленим  нотам  мелодій  ніхто  не  напише,  
Запаленим  іскрам  очей  тільки  мить  горіти,  
Чумацьким  шляхом  підіймаючись  вище  і  вище,  
Де  зорі  холодні  так  прагнули  нас  зігріти.  

Ми  станемо  завтра  одними  з  мільйонів  молекул,  
Що  простір  заповнюють  втомленими  тілами.  
Допоки  не  вибухне  зірка  нова  десь  далеко  
І  ми  у  вогонь  її  кинемося  серцями.




2 коментарі

avatar
Извиняюсь, что на русском, но раскаленный снег такая же фантастика, как квадратута круга, холодный кипяток или единство противоположностей:)
Снег обжигает, но он не может раскалиться, раскаляться. Может есть другие варианты?
smile
avatar
Хотя, "раскаленный лед до бела" - уже каламбур smile

Залишити коментар

avatar