Visiоn
Дата: 13 Липня 2011 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Сонце Месяц (Всі публікації)
| Перегляди: 741
Вона прийде нечутно, пітьмою
В пізній час летаргійного літа
У найтоншому апофеозі
Віоли святого Антоніо
Вона сяде на крісло нізвідки
У знайомий знечулений спосіб
Виразні очі відтінку тіні
На крихке порцелянове тіло
Хто вона, для якої цілі він
Заціпеніле дзеркалля води
Де видіння спливають вицвілі
Розфіксованим дагеротипом
0