ЩУРОЛОВ

так ідуть за богами так плачуть лише за богами

так жалкують за літом коханими й снами поганими

ти виводиш із міста мене щуролове із Гамельна

що ж виводиш – виводь і міцніше тримай за рукав

це як сходи до пекла та тільки все нижче і нижче

попід пальцями ніг павуки виповзають із тріщинок

щуролове зізнайся чи варто кохати і ближчати

якщо нам все одно наступає на п’яти ріка

просто йдеш собі йдеш незворушний як мур або вежа

місто гасне дешевшає більше тебе не обмежує

щуролове із Гамельна хлопче скуйовджений жевжику

звідки в чорних зіницях твоїх цей пекучий азарт?

чи це правда що нас по той бік вже чекає наш вирій?

чи це правда що світ вже давно потонув і не вирине?

щуролове вгамуйся і виверни серце навиворіт

я боюсь доведи що існує дорога назад