Демон
Я знову томлюся у клітці квартири,
Та вітер у вікнах осліплих гуде.
Кутів у кімнаті всього лиш чотири,
Та я не знайду собі місця ніде.
За мною женуться прискіпливі тіні,
Кістляві їх пальці торкаються ніг...
Ще й дивиться в очі потвора з картини -
Б"є погляд невсипний, неначе батіг.
Чого ти так дивишся, чорний диявол?
Ти ж витік з-під пензля мого вже давно.
А зараз прокинувся - й граєш без правил,
Все сієш в душі моїй страху зерно.
В мені наче пекло ураз спалахнуло,
Що тліло вугіллям багато століть,
Дрімало... А я лише зараз відчула,
Як хвора свідомість пекуче болить.
Зображення демона - копія точна,
І крила, і кігті - це все в мене є.
Це злі та безжальні мої карі очі,
Це серце палаюче й чорне моє...