без ціни | Публікації | Litcentr
24 Листопада 2024, 06:30 | Реєстрація | Вхід

без ціни

Дата: 07 Липня 2009 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 1129 | Коментарів: 9
Автор_ка: Юля Бро (Всі публікації)

Чим платити за газ, чим платити за воду й світло

Та за сонний сніг, що на тлі його силуети: як вії – віти…

Чим за те, що коптиш, мов піч архаїчна повітря

тридцять років… і від вівтаря до цвинтаря носиш вістря, –

Незагострене вістря суму в незагоєній  сумці серця…

Чим за те, що ні час, ні горілка з червоним перцем

Не стривожать минулого, пам’яті не стриножать…

А нічим…не вітчим мій добрий єдиний Боже;

За життя не заплатиш, вар’ятко, тепер – лічи:

Підбивай рахунки, серпанки, густі цілунки

В передпліччя, в губи, в чоло. Та мовчи-мовчи.



9 коментарів

avatar
Своєрідний такий вірш - поезія душі з прозою життя... Перечитала декілька разів - кожного разу сприймалося по-іншому.
avatar
У Вас незрівнянна інтуіція:) це писалося довго і кожного разу з різним настроєм. тільки дуже уважна людина здатна відчувати такі коливання. мене це дивує..приємно дивує. дяка.
avatar
Як це не прикро, проте Поет за все платить власним життям.
avatar
Сергію, а чому лише поет? взагалі людина за все відповідає ( не люблю "платить", це якось меркантильно))) власним життям
avatar
вар’ятко - шо воно таке? 8)
avatar
божевільна
avatar
взагалі..це дуже позитивний вірш. і сенс сказаного полягає в тому, що життя - дар безцінний і варто збирати його коштовності (серпанки-цілунки і т.і.) із подякою. а ти що подумав? тобто парабола вірша це роздум від негативу повсякденності (символічна оплата побутових рахунків) до суцільного щастя від почуття що ти просто живеш. якось так. cool
avatar
Це якійсь заразливий тернопільський вірус. Сумно-складно-довго. Чи не захворіли Ви від Ганни Осадко? smile
avatar
і тут Ви не помиляєтесь..але це навряд хвороба, швидше - запозичення або нахабне віддзеркалення))

Залишити коментар

avatar