яблунька-повія обожнює доторки пальчиків

денешто денешто дай мені своє тіло

білогарячим соком по мені розстелися        

земля виказує збудженість травою що пнеться доверху

денешто денешто припини ну тут же мурахи   

великі кругляки співають змокрілим пальцям

ох які ж ви великі півкулі мого бажання

денешто денешто скажи який я у тебе

кинь мені цим числом у розпашіле обличчя

бути одним із це краще ніж ним не бути

хоча не кажи нічого

дай мені тебе вкусити

бачиш аж небо зашарілося

мов об нього розбився фламінго

а ти не дивися на мене білий наливе

я знаю твої наміри

старий дурнуватий збоченцю