Заливається  кров’ю  сопілка війни.

Мої рани  не чують болів  від плачу.

Я кидаю  цигарку між  соняхами.

Самовбивча  пісня, яку вже не бачу.

Полечу   я у жерло, перелечу!

Найдорожчу з дитинства  почую пісню.

Я козацьку  сопілку  сміятись навчу,

а нестачу низьких   їй я пробачу...

Похитнулася  небом   чорна війна.

Заливається кров’ю сопілка моя.