Точка Еліезер | Публікації | Litcentr
29 Травня 2020, 19:50 | Реєстрація | Вхід

Точка Еліезер

Дата публікації: 14 Травня 2015 о 02:26 | Категорія: «Универсальная лирика» | Перегляди: 1187 | Коментарів: 23
Автор: Олексій Лоленко (Всі публікації автора) | Зображення: текст номіновано

Коли Єва розповіла про своє порожнє місто, Манґер розклав скатертину на столі і почав креслити.

- Тут сидітиме цадик і його сім’я, тут випасатиме своє курча, у цьому домі відкриється корчма, де нап’юсь я і всі мої друзі. Ми станемо ходити по місту, загортаючись у коров’ячі шкури, вдивляючись в ящірок, хапаючи повітря, як дикі звірі. На кожному розі вулиць мого міста стане по скрині з сувоями, стане по чаші слів, розляжеться по могилі предків, розкриється по тріщині у могилі, що веде до моїх предків. Вони не згадають ані слова любові, ані слова миру, не згадають наших дітей і облич, вони сидітимуть смирно, схрестивши руки, пустивши пальці по вітру, туди, куди йшли Рабі аус Задагура, Зуламіт, Маргарете, Мір’ям…

Гірко-прегірко дивиться вслід мені Міріам. Через сотні років її кпини стають тілом;
Через тисячі хвиль, брили паперу, намисто віршів виринають її каламутні очі.
Її криваві очі. Не чую сурми, гудуть вітри, звуки перемішуються в одну товстелезну линву.

Я пускаюсь у мандри вниз – тільки так ти врятуєш мене.
- Манґере, як це?
- Земля викидає зайве, завжди викидає зайве.
У цьому місці, набухлому листям, вкритому пуп’янками,
Замішаному на м’ясі ослиць, присипаному вогнем,
Між голими колінами дів, їх нестерпним кроком,
Виростає людина, побачена і забута Богом,
Над кожним оком їй пишуть по імені,
Карбують по одній історії на кожному зубі.
 
- Манґере, я чула розповіді про одного цадика: «Мертвий скаже, мертвий говорить досі.
У переліску, під горою, він п’є кришталь». Хто він такий?
- Навіть тінь його витирають з родильних книг.
- Цадику, хто ти такий?
- Є точка, де ноги перемішуються з ґрунтом,
Руки стають тяжкі й вогкі,
Перебираючи язиком камінь,
Цілуючи книжкову потилицю,
Забуваючи її мову,
Її скроні і вилиці,
Втрачаєш язик і губи,
Зуби міняєш на ручного птаха,
Розкидаєш зерна, розкидаєш числа, розриваєш бороду,               
Ховаєш у бороді клітку, кутаєшся в бур’ян, довго дивишся з гори в очі рибалкам,
Блакитні й глибокі,
Вгадуєш у них течію і колір води.
Є точка Еліезер, де річка зачинає текти вгору,
Народжує дітей і овець,
Годує гранітних бовванів,
Несе із собою мою мати і благочестивих братів,
Наших окремих і спільних,
Їхні ножі і списи, жирні стіни, двері,
Перебинтовані лаком, випотрошені плювками вітру,
Їхні вікна, їхнє сидіння спустошливе перед ґанком,
Моління за язики Єви, її спини і груди, бездонні отвори
І порожні очниці.
У точці Еліезер спочиває рівняння, в яке я вписаний сотою підточкою
Правого кутика ока твого, Якове довгоногий,
В яке я доданий гіркотою імені твого,
Зв’язаного у линву,
В якому я помножений на твої обертання й родильні крики, 
В якому ти креслиш мене померлим.


23 коментарі

avatar
так-так... чудово брати за основу стилістику модерну... це завжди якісно читається. але де вибух?
avatar
Ольго, а пояснити можна? Мені просто цікаво.
avatar
вибух - це нове
якісний текст.
фрікції є. але немає космічного сім"яного викиду
avatar
Ну і маячня.. Ви давно читали свої "вірші"? Те, що ви робите, вам дійсно здається новим?
avatar
от не треба переводити на мене. я зара про ваше псевдо письмо
і я бачу там тільки повтори суті. вже не кажу про форму
avatar
Вам не здається, що ви просто заговорюєте власну бездарність, "атакуючи" чужі тексти? Мушу сказати, виходить це не надто вдало - аргументів бракує.
avatar
ой не сміши))
я вже вічність. а ти - лайно
avatar
Олю, я бачу, Ви дуже весело проводите час з важкими медикаментозними засобами
avatar
ні я за легкі наркотики! навіщо себе вбивати
avatar
О, Ви така загадкова - легкі наркотики, літературознавство, бібліотечна справа і надзвичайно оригінальні буквовірші. Неможливо, щоби все це уживалось в одній людині.
avatar
твій погляд не менш загадковий. навіть демонічний.
)) я множинна бо!!
avatar
Радий, що я Вас так вразив, але тикати все-таки необов'язково. Я з Вами, слава Богу, особисто не знайомий))
avatar
ія тішусь з того. щовас незнаю
avatar
пока что, пользователь Leios , выношу вам предупреждение за переход на личности и призываю остановиться.
за несоблюдение моих рекомендаций - немедленно перейдете в бан.
avatar
ой ну шо ви вічно залякуєте (не можна вже й писати вільно!). слова тим більше - мають здатність змінювати сенс
avatar
Все-таки хотелось бы увидеть более полноценную критику данного текста; или, по крайней мере, более или менее аргументированную дискуссию. Потому что создается впечатление, словно целью данных комментариев является желание просто оскорбить автора.
avatar
тут нема що критикувати. бачу все наскрізь. бо я професіонал
avatar
Я тоже непременно выучусь на библиотекаря!
У вас там есть скидки и льготы?
avatar
))))))
я ж лтературознавець
бібліотека - це дозвілля
avatar
Оленька, Вашим чувством юмора хорошо ларьки отжимать.
avatar
наврядче
ларькі - це до бариг
avatar
О, тут гучно. Хоча й не весело..
Барига, до речі, то скуповувач краденого. Окрім того, гопнікі 90-х, із притаманною їм телепкуватістю, так іменували геть кожного приватного підприємця. Та ж Ви не з тієї обойми, Олю, - гопнікі у бібліотеках не виживають. Отже, йдеться саме про скуповувачів краденого. Маєте досвід спілкування із такими?
avatar
ні) на щастя)

Залишити коментар

avatar