З'явись
Дата: 27 Березня 2014 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Катерина Волошина (Всі публікації)
Редактор_ка: Да | Зображення: Да | Перегляди: 774
Це непотрібне "завтра" настає.
Дзвіниця вибухнула. День новий.
Я йду. Мій коник програє.
Обтріпаний, обідраний, кривий.
І перекинутий візок серед дерев,
І галасливий крук уже кружля.
Я не змогла. Немає "посеред".
Тепер є тільки "здалеку". "Здаля".
Я маю йти. Подалі від доріг.
Подалі від людей, від метушні.
Цей ліс давно уже горить
Іржавим іскрищем в мені.
У горлі зірваний дзвінок
Німим фальцетом калата.
Ангелик прошуршав у строк
Рентгеном крізь усі літа.
Піду. Сто вісім раз молю:
Закрий це коло кровотеч.
З'явись і пошепки гукни:
Не йди. Люблю. Не час утеч.
0
